В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Стояти осторонь інтеграційних процесів, які сьогодні охоплюють всю планету, ще не вдалося жодній країні. Хочемо ми чи ні, але крім внутрішньополітичних ритмів, наше життя все більше підпорядковується глобалізованим ритмам, хвилям інтернаціоналізації та інтеграції.

Попри всю відірваність значної частнини української економіки від глобальних ринків та автаркічність економічної поведінки уряду й національного капіталу, Україна змушена більш активно шукати відповіді на виклики глобалізації (вступ до СОТ, доступ до міжнародних ринків капіталів), вирішувати дилему про те, кому врешті-решт „делегувати” частину економічного суверенітету - Росії з її проектом ЄЕП чи об`єднаній Європі, що розширюється, напрацьовувати національну модель співпраці та взаємодії з транснаціональним капіталом.

І уряд, і корпоративний сектор в Україні лише починають розуміти, що здатність синхронізувати себе з процесами, які пов’язані з глобальними та регіональними вимірами, вміння „вбудовувати” свої внутрішньополітичні плани та проекти в глобальні геостратегічні контексти визначає не лише конкурентоздатність економіки країни, але і створює умови для підтримання внутрішньополітичного консенсусу та збереження власної національної ідентичності.

Зазначені питання є актуальними сьогодні для України як ніколи. Адже ні держава, ні бізнес, ні українське суспільство ще не готові до того, щоб продемонструвати сеанс „одночасної гри” на майданчиках, на яких діють принципово різні правила: на традиційних театрах геополітичної гри, у багатовимірному простірі геоекономіки, у світі геокультури. Врешті, застарілі уявлення про національно-державну іділію в умовах кризи „міжнародного порядку” стають просто небезпечними, оскільки можуть призвести Україну до „шоку глобалізації”.

У той же час, навряд чи можна серйозно говорити про осмислену участь України в інтеграційних проектах (ЕС чи ЄЕП). Ні серед політичної еліти, ні в суспільстві в цілому досі немає відповіді на питання – а навіщо Україні взагалі входити в те чи інше інтеграційне об`єднання. Замість реального визначення у багатовимірному світі нових загроз та можливостей, Україна і далі блукає „у трьох соснах”:

  • І влада, і опозиція намагаються залучити зовнішньополітичних гравців на поле внутрішньополітичної конкуренції, нехтуючи при цьому національними інтересами і звужуючи „коридор можливостей” для країни в майбутньому;
  • Продовжується самовиснаження у боротьбі за східний та західний вектор економічної інтеграції, в той час коли обидва вектори є лише похідними від включення країни в процеси інтернаціоналізації та глобалізації;
  • Перехід від економічної автаркії, що була обумовлена специфікою первинного накопичення капіталу, до фронтальної інтернаціоналізації всіх сторін життєдіяльності держави, економіки, соціуму, наполегливо підмінюється вибором між „Сходом” та „Заходом”.

Нарешті, на 12 році незалежності, ні у держави, ні у політичних сил, що представлені у парламенті немає цілісної стратегії розвитку України у світі, стратегії яка б не тільки декларувала, але й пропонувала технології ухвалення та проведення послідовної та прогнозованої зовнішньої політики. Нажаль, з цих питань навіть відсутня змістовна та побудована на аргументах, а не на передвиборчих ідеологемах загальнонаціональна дискусія.

Ми переконані у тому, що тільки розгортання широкого громадського обговорення цих питань дозволить зробити крок до подолання морально застарілих підходів та уявлень про Світ та Україну, про Україну у Світі.

Запрошуючи наших читачів, авторів та експертів до нового діалогу, ми сподіваємося спільно знайти відповіді на питання, які пов’язані з перспективами участі України в процесах інтернаціоналізації, глобалізації та макрорегіональної інтеграції. Ми розраховуємо на діалог, в якому замість відтворення стереотипів, що пов`язані з ідеологією „фортеці, що в облозі”, розпочнеться обговорення глобальних проблем, які стоять сьогодні перед Україною, і визначатимуть наше майбутнє на найближчі десятиліття.

Свернуть

Стояти осторонь інтеграційних процесів, які сьогодні охоплюють всю планету, ще не вдалося жодній країні. Хочемо ми чи ні, але крім внутрішньополітичних ритмів, наше життя все більше підпорядковується глобалізованим ритмам, хвилям інтернаціоналізації та інтеграції. І від того, наскільки Україна зможе синхронізувати себе з процесами, які пов’язані з глобальними та регіональними вимірами, навчиться „вбудовувати” свої внутрішньополітичні плани та проекти в глобальні геостратегічні контексти залежатиме не лише конкурентоздатність економіки країни, але і умови для підтримання внутрішньополітичного консенсусу та збереження власної національної ідентичності.

Развернуть

Мнения экспертов
Другие диалоги:

Борьба за статус

Борьба за статус: Борьба за статус

Александр Пасхавер, президент Центра экономического развития.

Конкретные сроки вхождения в ЕС не так уж важны. Для нас больше значит достижение определенных стандартов экономической системы. Если мы будем богатой страной, то нас будут просить об интеграции.

Читать далее

Кто получит глобализационный дивиденд?

Вадим Карасев: Кто получит глобализационный дивиденд?

Вадим Карасев, политолог, лидер партии «Единый центр»

Не нужно чрезмерно демонизировать образ буферности, ведь порой такое состояние дает стране возможность для укрепления своей государственности. Если стоит вопрос о выборе: буфер или поглощение в качестве бесправного донора, то пусть лучше будет буфер, который создаст возможность определенной исторической и культурно-экономической передышки.

Читать далее

Нас уже интегрируют, а куда - не спрашивают

Нас  уже интегрируют, а куда - не спрашивают: Нас  уже интегрируют, а куда - не спрашивают

Александр Литвиненко, заместитель директора Национального института стратегических исследований

Мы не можем вырваться из мировых интеграционных процессов. Как говорится, «умного судьба ведет, глупого – тащит». Нас пока судьба во многом тащила.

Читать далее

Суть глобализации в глобальном мышлении

Тантели РАТУВУХЕРИ: Суть глобализации в глобальном мышлении

Тантели РАТУВУХЕРИ, кандидат политических наук, политолог

Украина должна, не подстраиваясь под кого-либо, выстраивать свою собственную политику в мировом масштабе. Ведь пока украинцы не научатся эффективно использовать чужие ресурсы, Украина не станет глобальным государством. Но если она примет и будет развивать глобальные ценности, то сможет стать даже выше Европы.

Читать далее

Переваги потрібно реалізовувати в реальній конкурентній боротьбі

Ігор Бураковський: Переваги потрібно реалізовувати в реальній конкурентній боротьбі

Ігор Бураковський, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Конкурентні переваги потрібно створювати у процесі технічного розвитку, переоснащення, виховання та освіти. Вартість виробництва у десяти нових членів ЄС буде зростати, і частина інвесторів вже зараз ласо дивиться на український і російський ринки. Але чи зможе Україна скористатися цим “вікном можливостей”? Якщо завтра прийдуть мільярдні інвестиції, чи знайдуть вони необхідну кількість адекватних законів, досвідчених менеджерів і кваліфікованих робочих рук?

Читать далее

„Рівень залученості України до глобальних процесів не відповідає її об’єктивному потенціалу”

Олександр Сушко: „Рівень залученості України до глобальних процесів не відповідає її об’єктивному потенціалу”

Олександр Сушко, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України

Навряд чи ще десь можна знайти таку державну, інтелектуальну та бізнесову еліту, у якій би лише 7–10 % людей володіли англійською мовою. Рівень готовності української еліти до зовнішніх комунікацій є нижчим від африканського чи латиноамериканського

Читать далее

„Україні було б корисніше бути автаркічною країною, ніж настільки безглуздо відкритою, як зараз”

„Україні було б корисніше бути автаркічною країною, ніж настільки безглуздо відкритою, як зараз”: „Україні було б корисніше бути автаркічною країною, ніж настільки безглуздо відкритою, як зараз”

Валерій Новицький, заввідділом зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин

Сьогодні Україна має несприятливі умови щодо вступу до Світової Організації Торгівлі. Ми вже підписали більшість протоколів про вступ до СОТ, проте ні виробники, ні науковці, ні навіть урядовці не знають про що було укладено ці угоди – лише обмежене коло людей знає, які позиції Україна реально "здала" у цих переговорах

Читать далее

Нынешнему рыночному порядку будет положен конец

Нынешнему рыночному порядку будет положен конец: Нынешнему рыночному порядку будет положен конец

Кагарлицкий Борис Юльевич, Директор Института проблем глобализации (Москва)

Свободному рынку в мировом масштабе грозит не движение антиглобалистов, не изоляционистские настроения, а затяжная глобальная депрессия, являющаяся неизбежным следствием двух десятилетий неолиберальной глобализации. Именно она положит конец нынешнему рыночному порядку так же, как депрессия 1929-32 годов - порядку "классического капитализма".

Читать далее

„Діяльність транснаціональних компаній може реально пожвавити роботу нашої економіки”

Ярослав Жалило: „Діяльність транснаціональних компаній може реально пожвавити роботу нашої економіки”

Ярослав Жалило, кандидат экономических наук, первый заместитель директора НИСИ

Навряд чи Україна колись стане материнською країною для великої кількості ТНК. Світ поділений між транснаціональними корпораціями, і ми швидше маємо шанси стати полем бою між ТНК за вплив на нашу територію

Читать далее

Україна задіяна в глобалізації асиметрично

Україна задіяна в глобалізації асиметрично: Україна задіяна в глобалізації асиметрично

Володимир Сіденко, директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова

Якщо Україна хоче стати повноцінним суб’єктом глобальної економічної діяльності, брати участь не лише на ринках виробів чорної металургії або простих хімічних виробів, то вона має створювати власні транснаціональні структури

Читать далее

С процессами интеграции нельзя торопиться

С процессами интеграции нельзя торопиться: С процессами интеграции нельзя торопиться

Евгений Минченко, генеральный директор аналитического агентства «Нью Имидж» (Москва)

Глобализация сегодня, – это реально свершившийся факт. Однако и для России, и для Украины было бы большим ударом вступление в ЕС. Страны, которые сегодня туда вступили – реально пострадали. Цены там подскочили, а доходы населения остались на прежнем уровне.

Читать далее

Вплив глобалізації на Україну швидше негативний

Вплив глобалізації на Україну швидше негативний: Вплив глобалізації на Україну швидше негативний

Олексій Плотніков, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Якщо розглянути найпоширеніші негативні наслідки від глобалізації, то можна говорити про домінування заможніших країн в економічній і навіть культурній сфері, а також комерціалізацію культурних цінностей та підпорядкування світу інтересам потужних транснаціональних корпорацій

Читать далее

На тлі фінансової кризи національні ринки будуть закриватися

Олександр Шморгун: На тлі фінансової кризи національні ринки будуть закриватися

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

Створення реальних національних корпорацій, а в перспективі і власних ТНК – це головна справа приватного бізнесу і держави. Об’єктивні показники свідчать, що потенціал всесвітнього лихварства вичерпується, і вже через 10–15 років відбудеться зміна загальносвітової економічної парадигми

Читать далее

За глобализацию равных возможностей

За глобализацию равных возможностей: За глобализацию равных возможностей

Илья Пономарев, директор Центра новых технологий ИПРОГ (Россия).

Альтерглобалисты выступают за глобализацию рынков знаний, за то, чтобы место страны в новом тысячелетии определял талант и интеллект ее граждан. Инновационная экономика и знания будут определять конкурентоспособность страны, а не вооруженные силы и дубинка

Читать далее

„Європейський Союз потрібен Україні значно більше, ніж Україна ЄС”

„Європейський Союз потрібен Україні значно більше, ніж Україна ЄС”: „Європейський Союз потрібен Україні значно більше, ніж Україна ЄС”

Олег Зарубінський, народний депутат, перший заступник Голови Комітету з питань Європейської інтеграції

Якщо кажуть, що коли Україна увійде до ЄЕП – об’єднання чотирьох країн, з яких, окрім неї, ніхто не хоче вступати до ЄС, то це буцімто не суперечить її євроінтеграційним намірам, – це повний нонсенс! Навпаки, входження до ЄС – це певна гарантія того, що Європа не залишить нас на узбіччі цивілізаційних шляхів

Читать далее

Глобализация для Украины: проникающий нейтралитет и смена элит

Глобализация для Украины: проникающий нейтралитет и смена элит: Глобализация для Украины: проникающий нейтралитет и смена элит

Инна Богословская, президент фонда «Вече Украины», президент консалтинговой фирмы «Пруденс»

Глобализация не должна быть унификацией. Глобальная цивилизация будет хорошо выглядеть только в том случае, если она будет иметь вид разноцветного одеяла, а не «Черного квадрата» Малевича. Именно поэтому для нас сегодня главный вызов – хотим ли мы ассимилироваться без идентичности, которую мы так и не обрели, пытаясь обмануть историю, или все же сделаем попытку обрести свое национальное лицо.

Читать далее

Мы должны пробиваться на внешние рынки

Владимир Дубровский: Мы должны пробиваться на внешние рынки

Владимир Дубровский, старший экономист центра «CASE-Украина», Киевская школа экономики, старший консультант.

Сегодняшний выбор состоит в том, чтобы выбирать между традиционными для нашей экономики товарами или порвать со своим прошлым и переориентироваться на то, чтобы действительно реализовывать свои конкурентные преимущества. Первый путь – это направление ЕЭП, которое требует углубление отношений с Россией, потому что здесь есть приманка в виде дешевых энергоносителей. Другой путь – это выход на мировые рынки и развитие конкурентоспособных высокотехнологических производств.

Читать далее

Новий ізоляціонізм

Новий ізоляціонізм: Новий ізоляціонізм

Антон Бутейко, екс-посол України у Сполучених Штатах, заступник голови Української народної партії

Україна спочатку проголосила інтеграцію до ЄС, а потім розвернулася до Росії. Якраз в цьому і полягає наша закритість – замість того, аби виходити на зовнішні ринки, ми закриваємо значну частину економічних ресурсів в межах колишнього Радянського Союзу – це і є новий ізоляціонізм України.

Читать далее

„Україна може стати ристалищем”

Сергій Телешун: „Україна може стати ристалищем”

Сергій Телешун, доктор політичних наук, професор, завідуючий кафедрою політичної аналітики та прогнозування Національної Академії державного управління при Президентові України, голова Платформи «Діалог Євразії» в Україні

"Україна як територіальний простір є достатньо цікавою для світових політичних гравців. Тому я погоджуюся з тими, хто каже, що нецікаві вибори в Росії, але цікаві у Сполучених Штатах і в Україні. Тобто у двох країнах, які, з одного боку, можуть визначати обличчя світового порядку (США), а з іншого – вектор поведінки Росії на пострадянському просторі (Україна)"

Читать далее

“Пропорційність інвестицій – одна з умов рівноправної інтеграції”

“Пропорційність інвестицій – одна з умов рівноправної інтеграції”: “Пропорційність інвестицій – одна з умов рівноправної інтеграції”

Ростислав Павленко, директор програм Школи політичної аналітики при НаУКМА

Багато що залежатиме від самої України. Або наша країна назавжди залишиться сусідом ЄС, матиме з ним стосунки на кшталт Мексики зі Сполученими Штатами Америки, й буде включена у процеси на правах „меншого партнера”. Або ж Україна заявить про себе як активний гравець, вестиме мову з Євросоюзом принаймні за схемою Канада – США, з можливістю приєднання до цієї структури у майбутньому

Читать далее

„Невизначеність з вибором напрямку інтеграції є вкрай загрозливою”

„Невизначеність з вибором напрямку інтеграції є вкрай загрозливою”: „Невизначеність з вибором напрямку інтеграції є вкрай загрозливою”

Сергій Максименко, директор Інституту регіональних та євроінтеграційних досліджень „ЄвроРегіо Україна”

Сучасний світ є складним і різноплановим, і це означає наступне: якщо ти не вирішуєш, не робиш свого вибору, то хтось обов’язково зробить це замість тебе. І можеш бути впевненим, що це рішення буде не на твою користь, а в інтересах тих, хто його прийняв

Читать далее

Экспансия культуры – средство сохранения монополии в интегрированном мировом хозяйстве

Владимир Бревнов: Экспансия культуры – средство сохранения монополии в интегрированном мировом хозяйстве

Владимир Бревнов, экономист

Малочисленные доминирующие государства заинтересованы в сохранении статус-кво, когда за каждым из них закреплен определенный сектор или сектора влияния. Остальные же должны жить постоянно нуждаясь. Современная тенденция – паразитизм сильных, и предугадать будущее интеграции в этих условиях и легко, и сложно одновременно.

Читать далее

Україні потрібно знайти новий, виключно свій шлях

Україні потрібно знайти новий, виключно свій шлях: Україні потрібно знайти новий, виключно свій шлях

Ернст Заграва, економіст-аналітик, автор книги "Глобалізація і нації"

"Ми не маємо права забувати те, що нинішній час – це час гігантських корпорацій, а приватизація – це процес знищення наших великих корпорацій і перетворення їх на маленькі приватні олігархічні “фірмочки”. В наших умовах – широкомасштабна приватизація – це процес, що відкидає нас (і вже відкинув) у початок 20-го століття"

Читать далее

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,297