В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

Национальный характер есть то, что некоторые люди считают несуществующим. Другие – признают его существование, но полагают, что его обсуждение ведет лишь к обвинениям в национализме или расизме. В то же время, в западной философской и психологической литературе концепт национального характера представляет огромный интерес на протяжении многих десятилетий, а в научных трудах постоянно ведется дискуссия вокруг того, существует ли такая вещь, как национальный характер, и что он означает.

Открывая диалог, посвященный украинскому национальному характеру, мы хотим понять, можно ли установить значимые различия и факторы, которые могут помочь определить, как мы живем, и что ожидает нас в будущем.

Возникает большая путаница между расхожими представлениями о национальном характере наций и совокупными чертами личности. Люди часто говорят о «типичных» чертах характера разных народов: итальянцев считают эмоциональными, американцев – агрессивными, финнов – молчаливыми и так далее. Никто не отрицает существования различий между «южанами» и «северянами», «западенцями» и «схидняками». Однако здравый смысл подсказывает, что представление о национальном характере, возникшее из личного опыта, не может считаться достоверным. Кроме того, есть масса доказательств, что такие стереотипные представления часто имеют определенный перекос – этнический или ксенофобский.

От чего зависит характер наций? Определяется ли он историей, климатом, национальным богатством или его стоит рассматривать в связи с национальными ценностями и убеждениями? А может быть, те черты, которые мы считаем чертами национального характера представителя определенной нации или этноса, в действительности вытекают из характера государственного устройства и практик работы его институтов, и стоит говорить не о национальном характере, а о характере государства?

Каковы основные «маркеры»/«идентификаторы» украинского характера? Что нас отличает от жителей других стран? Как нас «вычисляют», стоит только покинуть границы Украины? Каково отношение украинцев к базовым институтам и ценностям – семья, страна, власть, образованность, прошлое и будущее? Является ли оно особенным, специфическим на фоне других стран и народов?

Принято считать, что украинскому характеру суждено было сохраняться и воспроизводиться на протяжении веков, благодаря консервации сельской культуры. Однако специфичность украинского характера существенно преобразовывается в условиях урбанистической доминанты. В тоже время, все более очевидным становится тот факт, что изменения в экономическом, правовом и социальном пространстве, растущая мультикультурность, поликонфессиональность общества ведут к разрушению привычной среды обитания, требуют постоянных изменений поведенческих стереотипов и психологической адаптации людей к происходящим переменам. Неизбежность тесного сосуществования и конкуренции культур и религий, а также необходимость постоянно избегать угрозы неоархаизации – все это требует куда более тонких настроек украинского общества, чем это было необходимо еще несколько десятилетий назад, в том числе, включающих смену складывавшихся годами, а быть может и веками, культурных кодов. И хотя культурные коды украинской нации методически разрушались на протяжении десятков и сотен лет, наибольшие изменения украинский характер претерпел за последние 10–20 лет, в эпоху глобализации.

Украинцы в своей «хате с краю» пережили и Речь Посполитую, и Российскую империю, и Советский Союз, потому что всегда видели смысл своего будущего в обретении свободы – воли и независимости, в сохранении украинской идентичности. Но сейчас, как отмечают наиболее проницательные эксперты, украинский народ близок к коллективному самоубийству – саморастворению, самоотречению, самоликвидации… Так ли это?

«Диалог.UA» приглашает Вас обсудить эти вопросы.

Свернуть

Национальный характер есть то, что некоторые люди считают несуществующим. Другие – признают его существование, но полагают, что его обсуждение ведет лишь к обвинениям в национализме или расизме. В то же время, в западной философской и психологической литературе концепт национального характера представляет огромный интерес на протяжении многих десятилетий, а в научных трудах постоянно ведется дискуссия вокруг того, существует ли такая вещь, как национальный характер, и что он означает.

Развернуть

Мнения экспертов
Другие диалоги:

Більшість українців ще й досі сподівається на державу

Максим Стріха: Більшість українців ще й досі сподівається на державу

Максим Стріха, керівник наукових програм Інституту відкритої політики, доктор фізико-математичних наук

Відносно цінностей в багатьох дослідженнях українців йдеться про те, що вони, справді, шанують роботу, освіту, сім’ю, незалежність, почуття захищеності. А от якою мірою відрізняємося ми в цьому ставленні від інших сусідів, якою мірою, скажімо, готові платити за свободу, за своє гідне майбутнє, – це інше питання. І, очевидно, українці готові заплатити за свободу більше, ніж росіяни, але менше, ніж поляки. Що, в решті решт, відбивається і на сьогоднішній політичній ситуації в цих трьох країнах.

Читать далее

Особливості етнічного характеру склалися значно раніше, ніж національні особливості українського народу

Олександр Вишняк: Особливості етнічного характеру склалися значно раніше, ніж національні особливості українського народу

Олександр Вишняк, доктор соціологічних наук, директор фірми «Юкрейніан соціолоджі сервіс»

Якщо взяти професійну структуру більш ніж півмільйона канадців українського походження, можна побачити, що в бізнесовій сфері українців у 5–6 разів менше, ніж представників інших народів. А якщо брати чиновницькі посади – юристів, адміністраторів та інші, то українців там значно більше, ніж їхній відсоток у складі населення. Це зумовлено тим, що землероби, як правило, не люблять ризикувати.

Читать далее

Ми знаходимося в полоні колоніальної традиції і повторюємо із року в рік усталені століттями парадигми

Ми знаходимося в полоні колоніальної традиції і повторюємо із року в рік усталені століттями парадигми: Ми знаходимося в полоні колоніальної традиції і повторюємо із року в рік усталені століттями парадигми

Олена Скоморощенко, кандидат філософських наук.

Кардинально позитивною новою рисою я вважаю несприйняття громадськістю того формату політики, який існує у нас вже понад 20 років, який пропонувався суспільству і сприймався суспільством. У громадськості практично виникає «алергія» на пануючий дискурс «пастуха і отари». На пануючих діячів, яких у народі звуть просто клоунами. Це формує запит на політичну альтернативу, яка, безперечно, постане найближчим же часом.

Читать далее

Ми втрачаємо наші шанси, бо не хочемо зробити крок до єдності

Мирослав Маринович: Ми втрачаємо наші шанси, бо не хочемо зробити крок до єдності

Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету

Німеччина платила великі гроші, щоб поєднати дві частинки Німеччини в одній державі. Наші уряди поки що платять великі гроші для того, щоб зловживати тими регіональними відмінностями у своїх політичних інтересах, тобто настроювати одну частину країни проти іншої. Наші біди від того, що ми все ще не можемо зрозуміти свою унікальність, але хочемо бути чи то успішними прибалтійями, чи то поляками, чи то американцями. Ми все ще очікуємо від світу трошки альтруїстичного розуміння наших бід, тоді як світ загалом жорстокий, і ніхто про нас не подбає, якщо ми не будемо дбати самі про себе.

Читать далее

Хочеш бути українцем, – будь!

Роман Чайка: Хочеш бути українцем, – будь!

Роман Чайка, журналист

До процесу глобалізації країни потрапляють вибірково. І Україна більше підпадає під процеси, що відбуваються у, так званому, Російському просторі впливу, або у пострадянському просторі. Тому в цьому випадку швидше можна говорити про подальшу «совєтизацію» України і українців, ніж про їхнє потрапляння під вплив того, що характеризує глобальний світ, – ідей та технологій. У цьому випадку можна говорити лише про обмежену глобалізацію, якщо під нею розуміти те, що відбувається на 1/6 земної суші, яку займає пострадянська Росія, і, відповідно, впливає на зміну характеру українців. Отже, ми бачимо за останні 20 років три основних процеси зміни масового характеру, це: «совєтизація», деградація і люмпенізація населення.

Читать далее

Люди навчаються у процесі суспільних практик бути українцями чи американцями

Тарас Возняк: Люди навчаються у процесі суспільних практик бути українцями чи американцями

Тарас Возняк, головний редактор культурологічного часопису “Ї”

Звичайно, архаїчне село не відновиться. Але індивідуалізм, який був характерний для українських селян ХІХ століття ще може актуалізуватися. І тут може наступити ренесанс нашого національного характеру. А він десь підспудно все одно жевріє.

Читать далее

И при Российской Империи, и в советские времена на этой земле оставался жить тот, кто сидел тихо

Александр Майборода: И при Российской Империи, и в советские времена на этой земле оставался жить тот, кто сидел тихо

Александр Майборода, доктор исторических наук, профессор

Этническим украинцам свойственны такие черты, как мечтания о лучшей жизни, которая придёт без их усилий. Каждый хочет, чтобы всё вокруг вдруг стало хорошо, но так, чтобы самому ничем не рисковать. Ещё можно добавить к этому наш традиционный конформизм, сформировавшийся со времён Речи Посполитой. Когда постоянно меняется власть и порядки, народ старается всё тихо пересидеть, привыкает приспосабливаться, чтобы выжить. Выжил, в итоге, тот, кто приспособился.

Читать далее

Українцям страшенно бракує спільного бачення речей і віри одне в одного

Юрій Макаров: Українцям страшенно бракує спільного бачення речей і віри одне в одного

Юрій Макаров, журналіст, літератор

Якщо культурних кодів немає, то немає вже і нації, немає з ким говорити. Тобто вони все ж таки є. Інша річ, що вони не є автоматичними. Будь-яка культура потребує весь час роботи з її переписуванням, – автоматично це не зберігається. Не можна один раз записати на жорсткий диск і заспокоїтися, що воно вже десь існує. Ні, систему весь час треба відновлювати. Це, власне, і відрізняє людину і її спосіб сприйняття дійсності від наших братів менших. Тому ці культурні коди необхідно зберігати не в вигляді якихось декларацій, заповідей чи пунктів кодексу, а їх треба відновлювати у повному масиві частини культури, яка є українською.

Читать далее

Падает уровень жизни – меняемся и мы вместе с ним

Падает уровень жизни – меняемся и мы вместе с ним: Падает уровень жизни – меняемся и мы вместе с ним

Анатолий Ручка, профессор

Национальное самосознание нормально формируется только при росте жизненного уровня всего населения, у нас же произошла девальвация национальных ценностей.

Читать далее

Українцям потрібна не стільки національна ідея чи національна ідеологія, скільки психотерапія з приводу імперативу самовизначення

Максим Розумний: Українцям потрібна не стільки національна ідея чи національна ідеологія, скільки психотерапія з приводу імперативу самовизначення

Максим Розумний, завідувач відділу стратегічних комунікацій Національного інституту стратегічних досліджень

Характерною ознакою українця часто вважають брак раціональності у сприйнятті себе і світу, переважання емоцій, суб’єктивних чинників, небажання рахуватися з об’єктивними реаліями. Наслідком такої ментальної, чи психологічної риси стало те, що перший президент незалежної України Леонід Кравчук назвав "маємо те, що маємо". До того ж, коли поступово людина усвідомлює, що має завищені вимоги до реальності, то її поглинає все наростаючий смуток. Можливо, що це риса психологічної слабкості, та вона не така вже й страшна, бо кожен народ має свої слабкості.

Читать далее

Для українців свобода і незалежність - в ряду фундаментальних прагнень і відстоювань

Для українців свобода і незалежність - в ряду фундаментальних прагнень і відстоювань: Для українців свобода і незалежність - в ряду фундаментальних прагнень і відстоювань

Людмила Авескулова, президент Всеукраїнської громадської організації «Ліга Культури»

Український ідеал влади більш демократичний, він втілений в формах віче, рад. Це наша національна відмінність від інших спільнот, в тому числі і російської. Тому установка на жорстку авторитарну «вертикаль влади» в Україні приречена. Українці за будь-яких умов будуть відтворювати свій, століттями збережений, «етногеном».

Читать далее

Ми є. І будемо

Ми є. І будемо: Ми є. І будемо

Марія Бурмака, співачка

Кожен справжній патріот України має робити все для зближення і об’єднання, а не до розбрату і роз’єднання (а саме це, на рівні влади, ми бачимо в подіях останнього часу). Не дамо нікому посварити нас — ось, мені здається, дуже важлива відповідь на виклики сьогодення.

Читать далее

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,026