В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Религия в социально-политическом контексте Украины

Кризис духовности дает о себе знать во множестве сфер человеческой жизни, а ускоренную секуляризацию сегодня можно наблюдать во всем мире. Большая часть мировых религий переживает в последние десятилетия кризисные процессы. Не составили исключения и украинские христианские конфессии: в храмах все меньше прихожан, их трудно удерживать в рамках местной общины, ибо огромный размах набирает переход в другие конфессии и вероисповедания.

Период активного возвращения украинских граждан в лоно Церкви, наблюдавшийся после распада СССР и обретения Украиной независимости, похоже, подходит к концу. Нередко доходит до того, что даже «утримувати церковні будівлі – нікому, немає коштів». Но подобные вещи происходят не только в Украине и других постсоветских странах.

У прихожан в ХIX (и ранее) веке не было того множества сомнений и вопросов относительно большинства догматов, как у людей ХХІ века. Когда государство было сельским, деревня была оплотом традиционной религиозности. Сейчас же – большинство населения переселилось в города, получило то или иное образование. Смена традиционных культурных кодов и нарастание сугубо потребительских настроений по отношению к Церкви (и не только), привело к нарастанию духовного отрыва общества/паствы от церкви. Усугубляет процесс и неспособность церквей отвечать на вызовы современности, помогать людям решать те духовные проблемы, с которыми они постоянно сталкивается в быстро меняющемся мире. Особенно это касается современной молодежи, часто теряющей духовные и ценностные ориентиры в нестабильном и нелояльном к ней социуме «взрослых», занятых своими проблемами.

Церкви не готовы жить в агрессивной общественной среде, которая критикует их недостатки, ставит под сомнение авторитет, теряет к ним интерес. Но другого общества уже не будет. Люди не вернутся к средневековой или современной наивности. Не будет примитивной веры в авторитеты или в разум, лишь сомнения и критика еще долго будут доминировать в сознании людей.

Эпидемии, войны, стихийные бедствия… Роль Церкви всегда повышалась в трудные для общества времена. Но глобальный кризис – это шанс или провал для представителей мировых религий? Да и переживает ли современная Церковь кризис? Так ли все плохо? Теряет ли церковь свой авторитет в обществе? Выдержит ли сегодняшняя Христианская Церковь испытание конкуренцией со стороны других религий? И, наконец, так ли уникальна Украина со своими духовными и религиозными проблемами?

Религия в Украине за годы независимости стала одним из системообразующих факторов поиска идентичности, и это несмотря на самые разнообразные приверженности граждан к различным церквям. Но если для многих других стран основой идентичности является в большинстве своем одна религия, то Украина выбрала путь гораздо более сложный – многообразие. И при этом, как засвидетельствовали прошедшие 20 лет, были, в основном, сохранены не только баланс и равноудаленность власти от всех конфессий, но и все общество выработало в себе толерантность к иноверцам.

Оглядываясь на пройденный двадцатилетний рубеж, эксперты отмечают определенную пассивность церкви в отношении социально-политических процессов происходящих в государстве и обществе. Чем объясняется такая пассивность церкви? Да и все ли мы знаем о духовной работе Церкви в Украине? Какие церковные проекты социального-культурного значения, помимо строительства церквей, были реализованы в нашей стране за последние 10–20 лет?

На эти и на многие другие вопросы в диалоге о месте религии в социально-политическом контексте Украины мы будем искать ответы вместе с нашими экспертами – философами, теологами, служителями церкви, авторами и читателями «Диалог.UA».

Свернуть

Кризис духовности дает о себе знать во множестве сфер человеческой жизни, а ускоренную секуляризацию сегодня можно наблюдать во всем мире. Большая часть мировых религий переживает в последние десятилетия кризисные процессы. Не составили исключения и украинские христианские конфессии: в храмах все меньше прихожан, их трудно удерживать в рамках местной общины, ибо огромный размах набирает переход в другие конфессии и вероисповедания.

Развернуть

Мнения экспертов
Другие диалоги:

И мировые религии, и государство - всех их ждет неминуемая гибель

Валерий Вакарюк: И мировые религии, и государство - всех их ждет неминуемая гибель

Валерий Вакарюк, вице-президент Фонда Виктора Пинчука

Важнейшая функция религий – создание этического фундамента общества, чтобы люди просто друг друга не уничтожили, чтобы могли жить вместе. Религия – это средство коллективного выживания. Эта функция новых религий должна сохраниться «по определению». Но какими будут ритуалы, догмы, какую это обретет форму – это вопрос неподъемный для человека, это вопрос принципиально неизвестного будущего.

Читать далее

Украина – это не монорелигиозная страна. И никогда таковой не была

Станислав Речинский: Украина – это не монорелигиозная страна. И никогда таковой не была

Станислав Речинский, журналист

Проповедовать Слово Божье в потребительском обществе намного труднее, чем в тоталитарном. В обществе, где господствует несовместимый с христианством культ потребления, церковь подвергается слишком большим соблазнам, в том числе и соблазну сотрудничества с государством. Вероятно, что сейчас наступает время, когда старые религии уже не дают ответов на вопросы изменившегося мира. Они должны либо трансформироваться, либо появятся новые и вытеснят их.

Читать далее

Церква потребує не протекціонізму, а законодавчого захисту

Ігор Ісіченко: Церква потребує не протекціонізму, а законодавчого захисту

Ігор Ісіченко, архієпископ (УАПЦ)

Поширення в сучасному світі нехристиянських релігій передбачене Євангелієм як одна з ознак наближення до есхатологічного рубежу часів. Кожному з нас Бог довіряє йти до Нього в активному пошукові правди. При цьому небезпечною ілюзією є поширювана в постмодерній культурі теза про варіативність релігійної істини. Істина є лише одна, як єдиною є й правдива віра. Вибір же пропонується нам, аби ми виявили мужність і твердість у шуканні істини, а не марнували життя на випробування помилкових шляхів. І виклик багатоконфесійного світу – лише стимул для свідомого осягнення нами своєї християнської ідентичності.

Читать далее

Непохитно існуватиме тільки та церква, що далека від політичної метушні

Сергій Іванович Здіорук: Непохитно існуватиме тільки та церква, що далека від політичної метушні

Сергій Іванович Здіорук, завідувач відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень, заслужений діяч науки і техніки України

Помісною церква вважається тоді, коли вона має статус суб’єкта міжнародних релігійних відносин. Помісна церква повинна бути повністю самостійною та знаходитись в юрисдикції відповідної держави. І помісних церков в Україні може бути кілька: і католицька, і баптистська, і православна, звичайно. Якщо вони будуть триматися подалі від політики і займатись своїми справами, тоді все буде добре.

Читать далее

Hікуди ми не дінемося від християнства, бо нашу цивілізацію побудовано на християнському базисі

Юрій Макаров: Hікуди ми не дінемося від християнства, бо нашу цивілізацію побудовано на християнському базисі

Юрій Макаров, журналіст, літератор

Помісною в перспективі може стати якась одна церква – та, яка запропонує суспільству в цілому й кожній спраглій людині окремо переконливий шлях до Бога. Цей шлях практично ніяк не перетинається з політичними маршрутами (байдуже, україноцентричними, москвоцентричними чи ще якимись -центричними).

Читать далее

Мораль для суспільства відіграє більш важливу роль, ніж навіть економіка

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет: Мораль для суспільства відіграє більш важливу роль, ніж навіть економіка

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет,

Стан економіки залежить від моралі, від духовного стану людей – від справедливості, від законослухняності, від любові до ближнього. Бо якщо економіка ґрунтується на несправедливих законах, то і служить вона не народу, а збагаченню окремих людей. А щоб цього не було, потрібна співпраця Церкви з громадськими організаціями, з іншими інституціями країни, в тому числі і співпраця з державою, тому що держава теж потребує моральної підтримки Церкви

Читать далее

Церква повинна консолідувати націю довкола створення і відкриття своєрідного коридору у майбутнє

Тарас Возняк: Церква повинна консолідувати націю довкола створення і відкриття своєрідного коридору у майбутнє

Тарас Возняк, головний редактор культурологічного часопису “Ї”

Церква тільки причетна до творення політичної нації, однак не може бути головним промоутором цього процесу. Якщо хтось думає, що можна будувати церковне життя виключно за парадигмою жорсткої держави, з її вертикаллю влади – то це не так. Як для суспільства потрібне делегування повноважень у самоуправлінні на рівень міських і сільських громад, так само і у Церкві – до громад церковних. Якщо в якомусь містечку релігійна громада не хоче займатися своїми бідними, хворими і потребуючими, то ніяка вертикаль зверху цього робити не буде. Це буде неефективно, навіть, якщо вона захоче це робити. Церква повинна відкривати коридор у майбутнє не так націям, як індивідам – кожній конкретній людині. І саме у цьому, як на мене, її головне завдання.

Читать далее

Всі конфлікти можуть бути подолані при взаєморозумінні і з любов’ю

Протоієрей Валерій Яблонський: Всі конфлікти можуть бути подолані при взаєморозумінні і з любов’ю

Протоієрей Валерій Яблонський, УПЦ (МП)

Україна за конституцією не є православною країною, і християнство в нас не проголошене державною релігією, проте майже всі наші громадяни ідентифікують себе як християни. Християнство стало основою нашої культури і будь-яка загроза в цьому плані становить загрозу нації, народу і державі. Зрозуміло також, що молодь з притаманним їй нігілізмом хоче відрізнятися від усього постійного оточення, але в духовній сфері дитячі пустощі недоречні. Екзотика якоюсь мірою ще припустима в політиці, та тільки не в релігії.

Читать далее

Ми мусимо вийти за межі конфесійності й запропонувати світові понадконфесійну модель євхаристійної єдності

Мирослав Маринович: Ми мусимо вийти за межі конфесійності й запропонувати світові понадконфесійну модель євхаристійної єдності

Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету

Комунізм зруйнував сам гумус богословської науки в Україні, а тому, щоб виростити сьогодні орхідею, ви мусите виростити спершу інтелектуальну «травичку», дати ідеям вистоятись і перебродити, тобто створити бодай найменший шар отого «гумусу». На все це потрібен час.

Читать далее

Об’єднання українських церков відбудеться ще нескоро

Максим Стріха: Об’єднання українських церков відбудеться ще нескоро

Максим Стріха, керівник наукових програм Інституту відкритої політики, доктор фізико-математичних наук

Християнство програє змагання іншим світовим релігіям, і насамперед ісламу. Це тягне за собою поважні цивілізаційні зрушення. Адже ще півстоліття тому західна (тобто християнська) культура домінувала майже скрізь – у тому числі й серед еліт учорашніх колоній, які щойно стали незалежними. Сьогодні ж мінарети масово виростають у центрах європейських столиць, а європейські лідери вголос починають говорити про те, що концепція мультикультурності (загальноприйнята впродовж останніх десятиліть) провалилася

Читать далее

Мусульмане давно уже поставили перед собой конкретные задачи и придерживаются определенной стратегии

Шейх Ахмед Тамим: Мусульмане давно уже поставили перед собой конкретные задачи и придерживаются определенной стратегии

Шейх Ахмед Тамим, Главный Муфтий Украины

Мусульмане стараются внести свой посильный вклад в процветание страны. Наша основная задача – знать и соблюдать свою религию на основе и принципах объединения мусульман разных национальностей, поскольку в Украине проживают представители разных национальных меньшинств из стран СНГ и других. Именно поэтому мы работаем для объединения и взаимопонимания между гражданами разных национальностей. И в этом мы уже достигли заметных успехов.

Читать далее

Церква є настільки ж хворою наскільки і все суспільство

Ігор Лосєв: Церква є настільки ж хворою наскільки і все суспільство

Ігор Лосєв, кандидат філософських наук, доцент Національного університету „Києво-Могилянська академія”

Авторитет у церкви значно вищий ніж можна було б очікувати. Але інша річ, що церква може стрімко цей авторитет втратити, якщо буде надто активно брати участь у політичних чварах. Якщо буде виконувати якесь політичне завдання замість пастирської діяльності.

Читать далее

Все болезни общества присущи и церкви

Наталья Ивановна Кочан: Все болезни общества присущи и церкви

Наталья Ивановна Кочан, старший научный сотрудник Института политических и этнонациональных исследований им. И.Ф.Кураса НАН Украины

Церковь есть плоть от плоти того общества, в котором она находится. Все болезни общества, в той или иной мере, присущи также и церкви. Как в обществе есть специалисты, способные понять его развитие и куда оно движется, так и в церкви найдутся свои пророки. Только тут возникает вопрос о соотношении сил – кого больше?

Читать далее

Церква – єдиний інститут, до якого в українців зростає довіра

Филипович Людмила Олександрівна: Церква – єдиний інститут, до якого в українців зростає довіра

Филипович Людмила Олександрівна, д. філос. н., професор, завідувач відділу історії релігії та практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, м. Київ

Ще ніколи такого в історії не було, щоб об’єдналися якісь гілки Християнства. Спроби – так, були намагання подолати відомий розкол 1054 року. Але жодного разу об’єднання двох релігій не привело до виникнення однієї. Коли хотіли об’єднатися дві церкви, не кажучи вже про релігії, то все одно виходить три – залишаються дві батьківські базові церкви, і народжується третя, дочірня

Читать далее

Проблема автокефалії є питанням політичним набагато більшою мірою, ніж питанням богословським

Віктор Єленський: Проблема автокефалії є питанням політичним набагато більшою мірою, ніж питанням богословським

Віктор Єленський, доктор філософських наук, головний редактор релігієзнавчого журналу "Людина i свiт"

Православне вчення про Церкву (екклезіологія) виходить з того, що, по-перше, на території однієї країни повинна бути тільки одна Православна церква. По-друге, ця Церква є Помісною, тобто організується і йменується за місцем свого находження. Грузинська, Сербська, Румунська і т.д. церкви є помісними тому, що вони мають своєю територією відповідно Грузію, Сербію та Румунію, а не тому, що це Церква грузин, сербів чи румун. Так само, Помісна Українська церква об’єднуватиме українців, росіян, молдован, гагаузів та інших, хто сповідує Православ’я в Україні сущих.

Читать далее

Наша релігійність більше носить формальний характер, ніж задовольняє внутрішню потребу в вірі

Михайло Білецький: Наша релігійність більше носить формальний характер, ніж задовольняє внутрішню потребу в вірі

Михайло Білецький, Експерт Київського центру політичних досліджень та конфліктології

Україна є реально багатоконфесійною державою, і це з плином часу все більше усвідомлюють і самі Церкви, і керівництво держави. Свого роду «конкуренція» між різними Церквами йде їм на користь, оскільки вони повинні піклуватися про ставлення до них людей, а тому займатися власне церковними справами і відходити від політичних та ідеологічних проектів.

Читать далее

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,022