В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Нынешний экономический кризис, называемый также «Великое Сокращение» или «Великая Рецессия», часто воспринимается как кризис мировой монетарной системы, усиленный огромными долгами и утратой доверия к деньгам. Доллар, который столь долгое время был для международных финансов путеводной звездой, теряет былые позиции; мир вскоре может оказаться без единого платежного средства.

Нестабильность – главная проблема и дефект международной финансовой системы наших дней. Она присуща как Украине, так и остальным странам мира. Поэтому независимо от того, сколько у нас имеется гривен, долларов и евро, не обеспеченных товарами, – мы становимся беднее. Ненадежная, регулярно падающая в цене национальная валюта не прибавляет ни оптимизма, ни патриотизма, ни веры в свое будущее и будущее своей страны.

На глобальном же уровне, все чаще встречается термин «Долговой двигатель» – это словосочетание, обозначающее бесконечное, постоянное наращивание долгов частных лиц и государств. Необходимость постоянно подливать топливо в этот «двигатель» преследует практически всех – обычных граждан и предпринимателей, корпорации и государства. А всеобщая задолженность создает такие типы поведения, которые усиливают тенденции к самоуничтожению, а не к развитию и процветанию.

Наши деньги больше не создаются государством, они не создаются ни блестящими идеями, ни тяжелым трудом. Фактически, наши деньги являются национальной учетной системой, которой распоряжаются те, кому она принадлежит, а принадлежит она частной банковской индустрии.

Мы принимаем как само собой разумеющееся, что денег должно не хватать, несмотря на факт, что само создание денежных знаков не требует особых усилий, а в настоящее время они и вовсе превратились в цифры в компьютерах. Мы не видим противоречия в том факте, что часто те люди, которые вносят наибольший вклад в благополучие общества, обладают неизмеримо меньшими благами, чем те, кто вообще ничего не делает. Мы принимаем как должное абсурдность того, что люди ничем не могут помочь себе, чтобы удовлетворить даже самые насущные свои потребности, несмотря на то, что эти люди умеют и хотят работать, и для этого есть все необходимые ресурсы. Мы все еще считаем разумным, что социальные услуги нужно урезать, если не хватает денег, даже если есть все необходимое, чтобы эти услуги оказывались в полном объеме.

Нашей общей проблемой является неспособность людей монетизировать свой труд, и обрести, наконец, экономическую и социальную свободу. А нашим общим заблуждением является вера в государство, в «доброго дядю».

Но наши внутренние денежные проблемы иногда кажутся всего лишь свежим ветром по сравнению с ураганами мировых финансовых кризисов. Мировой экономике необходима стабильная мировая валюта. И вряд ли доллар сможет стать этой основополагающей валютой новой мировой монетарной системы. Американская политика стала слишком хрупкой, слишком непредсказуемой, чтобы найти легкое решение фискальных проблем даже собственной страны.

Поддержание мировой резервной валюты и валюты для ведения торговли больше не входит и в национальные интересы США (во всяком случае, этот вопрос дискутируется).

Кроме того, мир становится слишком сложным и разным, чтобы позволить одной национальной валюте доминировать и в будущем. Многие эксперты отстаивают необходимость «реформы» глобальной финансовой системы. Есть много предложений – от возвращения к золоту, до усиления роли валюты МВФ – так называемых «СДР», и даже создания совершенно новой мировой валюты. Как изменится мировая валютная система в недалеком будущем, и как будет развиваться финансовая система Украины? – Это один из вопросов который мы обсудим в нашем новом диалоге.

«Диалог. UA» попытается также найти ответы на вопросы:

Что придет на смену доллару и когда? Какой может быть новая глобальная валюта (корзина валют/ресурсов/специальные права заимствования/долгов)? Будет ли переход к новой мировой валютно-финансовой системе шоковым или длительным и менее стрессовым? Мгновенный дефолт по всем обязательствам разорит всех или просто сократит мировую элиту? Нужен ли на сегодня «якорь», к которому можно было бы привязать все долги и деньги? Где его взять, что это может быть, если не золото? А если нас ждет регионализация мировых валют, то как и где будут возникать новые региональные валютные зоны, – какими они будут, и как будут взаимодействовать друг с другом? И, наконец, готова ли Украина к деньгам будущего?

Свернуть

Нынешний экономический кризис, называемый также «Великое Сокращение» или «Великая Рецессия», часто воспринимается как кризис мировой монетарной системы, усиленный огромными долгами и утратой доверия к деньгам. Доллар, который столь долгое время был для международных финансов путеводной звездой, теряет былые позиции; мир вскоре может оказаться без единого платежного средства.

Нестабильность – главная проблема и дефект международной финансовой системы наших дней. Она присуща как Украине, так и остальным странам мира. Поэтому независимо от того, сколько у нас имеется гривен, долларов и евро, не обеспеченных товарами, – мы становимся беднее. Ненадежная, регулярно падающая в цене национальная валюта не прибавляет ни оптимизма, ни патриотизма, ни веры в свое будущее и будущее своей страны.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Ніяке рішення в сфері фінансів не приведе до виходу з кризи

11 дек 2012 года

Коливанням курсу гривні вже ніхто не дивується, але останні ініціативи нашого уряду викликають певне занепокоєння – що відбувається у фінансовій сфері?

Щодо України, то тут зовнішня заборгованість стрімко зростає, а купівельна спроможність так само швидко падає. Населення бідніє, імпорт зростає, відбувається повна деіндустріалізація. Чергові транші, поки що, покривають відсотки по кредитам. Сам факт цікавості до запозичень вже підтримує курс долара. Звісно, що вся сукупність названих чинників доходить до останньої межі, за якою станеться переформатування грошових відносин.

Отже, фінансова система буде підриватися не через те, що світовий фінансовий центр почне замість долара друкувати амеро. Сам по собі перехід на будь-яку іншу валюту має обмежений потенціал для вирішення фінансових проблем. Вихід з цієї ситуації взагалі не лежить у площині фінансових систем. Його слід шукати в усвідомленні реальної логіки розвитку геополітичних і геоекономічних процесів сучасного світу.

На відміну від минулих років, зараз помітно і зниження довіри до американського долара – і навіть не в нашій країні, а в самих Сполучених Штатах. Чи можлива криза долара і з чим вона може бути пов`язана?

Про це вже багато говорять, та можна підійти до цього питання дещо нестандартно. Тоді головна проблема сучасної валютної системи полягатиме в тому, що вичерпались геополітичні й геоекономічні джерела, за рахунок яких, через міжнародні фінансові інструменти, створювались надприбутки. Один із міфів, що панує зараз у світі — це грошовий міф про необмежені можливості для власників світової валюти друкувати гроші та наживатися лише за рахунок емісії. Але насправді в цьому процесі є суттєві об`єктивні обмеження, які випадають за межі уваги.

Подивимось, зокрема, які стратегічні завдання переслідувались протягом останніх двадцяти років введенням неомонетаристського курсу, електронних грошей, денаціоналізації грошей, лібералізації економік і т.д. Перше — це тотальне знищення супердержави СРСР як конкурента, і це було досягнуто. Друге — знищення потенційних конкурентів на базі тих економік, що постали на уламках старої системи. (До речі, Україна серед найрозвинутіших індустріальних країн посідала приблизно двадцяте місце і могла б стати реальним конкурентом на світовому ринку). Третє — отримання надприбутку за рахунок постійного кредитування нових країн, що звільнилися від комунізму. І взагалі, звільнення спочатку китайського геоекономічного простору і наповнення його доларом, а далі і всього величезного євразійського простору.

Власне кажучи, саме цими ресурсами й підтримується цінність долара. Але тепер всі ці джерела вичерпалися, а без них всі оті механізми миттєвого електронного заробітку функціонувати не можуть.

Що може прийти на заміну долара і чи буде нова валюта всесвітньою? Що взагалі лежатиме в основі нових грошей?

Я бачу небезпеку в тому, що Маркс називав грошовим фетишизмом. Адже це явище притаманне не тільки тим фінансовим колам, які отримують величезні надприбутки від неоколоніальних механізмів фінансово нееквівалентного поділу і перерозподілу ресурсів, але і їхнім критикам. Є пропозиції зовсім знищити гроші, чи зробити нові, чи обмежити дію електронних грошей, припинити ф’ючерси, випуск спекулятивних паперів, таке інше. Про це говорять всюди, де тільки випадає нагода, і в Давосі вже обговорювали, чи не настав час для ліквідації долара. Проте мова завжди йде про те, як грамотно оперувати грошима.

Як на мене, то долар можна спокійно залишити. Може бути будь-яка міжнародна валюта, але проблеми не зникнуть автоматично. Більше того — ніяке рішення в сфері фінансів не приведе до виходу з кризи. Не треба ламати існуючу фінансову систему. До неї слід тільки додати такі механізми, що будуть запобігати самознищенню і тих країн, що експлуатуються, і тих суб`єктів, що їх експлуатують.

Ось дещо віддалений приклад: в Європі спокійно спостерігають, як вирубуються ліси в Карпатах, бо, певна річ, якісь транснаціональні корпорації отримують з того чималі гроші. Але разом з тим Європа отримала й погодні аномалії, від яких дедалі більше потерпає. Тобто, із застосуванням грошей працює механізм самознищення. Проте гроші можуть бути застосовані і для його блокування — треба лише змінити правила гри. Міняти грошову одиницю і переробляти банківську систему зараз недоцільно, адже світова економіка склалася під впливом стохастичних, імовірнісних процесів, і спроби третинного втручання в неї ще ніколи не мали очікуваного позитивного ефекту. У світі склалася надскладна система розподілу праці. Тому назва і зовнішній вигляд валюти не мають такого значення, як зміна правил економічної гри.

В останні роки центральні банки багатьох країн почали активно накопичувати золоті запаси, а інші – притримувати його. Ціна на золото злетіла до небес. Чи не свідчить це про намір світових еліт повернутися до золотого стандарту грошей?

Дуже цікаве питання, саме те, про що я й мав намір сказати. Бо є ще один дуже стійкий міф про те, стабілізація і подальший розвиток фінансово-економічної системи можливі при введенні золотого стандарту. Але це абсолютно хибна думка.

Звернімось до історії. Першого удару по застосуванню золота в якості платіжного засобу було завдано під час Великої Депресії. Найбільше відзначився тут Франклін Делано Рузвельт — за безцінь і під загрозою десятирічного ув`язнення у громадян США було вилучено практично все золото. Проте не слід забувати, що система золотого стандарту не давала можливості реалізувати антикризові заходи, розроблені в теорії Кейнса. Там, як ви пам`ятаєте, треба було різко підняти купівельну спроможність населення і рівень державних витрат, що супроводжувалося стрибком інфляції, який був несумісний з золотим стандартом. І мова йшла не про те, що комусь заманулося розбагатіти, а справді історично з`явилися нові обставини, головна фінансова філософія яких витікала з динамізації і глобалізації економіки. Потрібні були нові правила гри.

Є пропозиції прив`язати світову валюту до світових запасів продовольства. Наприклад, коли вводився золотий червонець у двадцяті роки, то тільки четверта частина його покривалась золотом, а більшою мірою він забезпечувався продовольством, мануфактурою, таким іншим. Але велике значення також мав рівень соціальної довіри до грошей.

Золотий стандарт вже неодноразово був застосований протягом усієї історії людства. Він періодично виникав то в одній країні, то в іншій, але така циклічність ще раз підкреслює, що золото не є головною умовою стабільності. Воно не забезпечує глобального перерозподілу реальних ресурсів. Тому накопичення золота я вважаю елементом такої ж спекулятивної гри, яка буває ведеться на коливаннях курсів долара і євро. Але докорінно стабілізувати фінансову чи економічну систему таким чином не можна.

У чому ж тоді полягає головна інтрига цих ігор? Де тепер ховається голка, що несе «смерть Кащєя»?

Вона полягає у зміні і постійній трансформації геополітичної кон`юнктури сучасного світу. От ХІХ й ХХ століття — це формування й переформатування колоніальної системи. Далі — переформатування європейської системи, коли впали чотири імперії: Османська, Російська, Австро-Угорська і Німецька. Потім країни Сходу по-справжньому включилися в глобальний економічний простір. Інтрига цієї логіки стає очевидною, коли взяти до уваги скінченність природних ресурсів, завдяки чому і виникатимуть нові геополітичні реалії. Тільки розуміння цієї логіки дозволить розв`язати нові питання сьогодення.

З великою вірогідністю я прогнозую зникнення міфу про неухильне розчинення національних кордонів і національних держав у глобальному економічному просторі. Станеться підвищення статусу національних кордонів, а стосовно нашої теми — підвищення статусу національних валют. Станеться і переакцентування національних ринків, бо треба буде задіяти внутрішні резерви для виживання. Зовнішні елементи, в тому числі й зовнішні гроші, будуть значно дезактуалізовані. Безперечно, це стосується і ситуації в Європі.

В Греції, Німеччині, в Сполучених Штатах, та ще в деяких країнах набувають поширення так звані локальні валюти поруч із загальнодержавними. Раніше їх сприймали як дещо несерйозне, але схоже, що ситуація змінилася. Які перспективи може мати цей процес і як до нього ставитися?

Це якраз і є свідченням того, що починає відбуватись певна консолідація знизу тих прошарків, що намагаються вижити в наростаючій світовій нестабільності за рахунок своєї автаркічності. Втримати свою валюту їм не вдасться, але так підсилиться тенденція до самоорганізації. З іншого боку, прийде розуміння необхідності зменшення конвертованості національних валют з метою підвищення їхньої ролі у налагодженні внутрішніх економік. Відносно гривні, наприклад, ця функція зараз взагалі не може реалізуватись — гривня є лише посередником для нарощування державного боргу та імпорту. Тому саме усвідомлення користі від реальної націоналізації валют слід, мабуть, вважати самою реальною перспективою такого явища, як місцеві гроші.

На останок скажу ще декілька слів про стан речей в Україні. У нас двадцять років живе міф монетаристської моделі економіки, яка нібито тут реалізована і має негативні наслідки. Точаться дискусії стосовно моделі макроекономічних реформ, які зводяться по суті до формули “Кейнс проти Фрідмана”, або “кейнсіанство проти монетаризму”. Ще й досі існує небезпечна ілюзія, що пішовши за Кейнсом ми неодмінно досягнемо успіху.

Тут слід зауважити, що вибір макроекономічної моделі справді є надзвичайно важливим питанням. Проте ще важливішою є реалізація хоч якоїсь моделі, а нам пропагують кейнсіанську, коли ніхто ще й близько не брався за монетарну. Крім того, коли в країні відбувається повна деіндустріалізація, то й монетарна стратегія може бути руйнівною. Вона повинна відійти вбік і дати місце для інших інструментів — серед них є вже багато нових та цікавих.


Бесіду вів Андрій Маклаков

Версия для печати
Публикации автора

 

Рекомендуем к прочтению

Вооруженные негосударственные силы: тенденции и вызовы

Когда государство не справляется с охраной общественной безопасности, эту лакуну заполняют негосударственные вооруженные силы – инсургенты, банды, частные охранные фирмы; значение этих формирований в мире неуклонно растет. Наиболее тревожным, пожалуй, является то, что процесс приватизации госструктур безопасности происходит «как бы легитимно», когда группировки, описанные выше, не стремятся свергнуть само государство, и действуют якобы на законных основаниях. В самом деле, несмотря на аполитичный характер некоторых вооруженных групп, они разрушительны для государства, в особенности, когда криминальные элементы получают власть и расширяют сферу влияния посредством подпольной деятельности.

Незаконные, негосударственные вооруженные формирования – как и их законные «братья», они формируют сложную сеть безопасности для решения различных задач, первая из которых – их собственное выживание. Приватизация органов охраны общественного порядка разрушительно сказывается на общественной безопасности, так как ответственность переходит в частные руки. Гарантированная безопасность, в конечном счете, становиться доступной только тем, кто располагает средствами для содержания частной охраны, либо рискует довериться нелегальным группировкам и бандам. Это подрывает и без того низкую репутацию государственного правового режима.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Тантели РАТУВУХЕРИ, кандидат политических наук, политолог

Деньги: от классицизма до постмодерна

Лесь Герасимчук, культуролог

Наївні нотатки про гроші

Анатолий Баронин, Директор Аналитической группы" Da Vinci AG"

Тренд на формирование региональных валютных союзов, на мой взгляд, сегодня нивелирован ситуацией в еврозоне

Ігор Бураковський, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Нинішня фінансова політика має конкретний фіскальний підтекст

Андрій Новак, економіст

Девальвація гривні — це питання часу

Александр Савченко, ректор Международного института бизнеса

Кризис невозможен

Андрей Бардиан, директор Института Социальных Финансовых Коммуникаций «Инсофком», Россия

Выход – в децентрализации политической и финансовой власти

Василь Юрчишин, к.ф-м.н., доктор наук з державного управління, директор економічних програм Центру Разумкова

Поиск новых мировых валют наверняка будет продолжаться

Александр Кендюхов, доктор экономических наук, профессор

Колебания валютного курса – только пена на поверхности океана, масштаб и глубина которого определяются конкурентоспособностью национальной производственной базы

___Володимир Лановий, ___президент Центра ринкових реформ

Девальвация разрушает прежде всего средний класс, малый и средний бизнес

Олексій Молдован, кандидат економічних наук, Завідувач сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень

Очень сложно управлять многими процессами, когда экономика использует иностранную валюту

Владимир Дубровский, старший экономист центра «CASE-Украина», Киевская школа экономики, старший консультант.

За стабильность региональной валюты расплачиваются суверенитетом

Олег Соскин, директор Института трансформации общества

Некваліфікована політика нашого уряду і Нацбанку привела до втрати золотовалютного запасу

Максим Сероус, независимый финансовый аналитик, автор блога eurodollar.com.ua

Существующая финансовая система имеет ряд структурных дисбалансов

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,157