В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Нынешний экономический кризис, называемый также «Великое Сокращение» или «Великая Рецессия», часто воспринимается как кризис мировой монетарной системы, усиленный огромными долгами и утратой доверия к деньгам. Доллар, который столь долгое время был для международных финансов путеводной звездой, теряет былые позиции; мир вскоре может оказаться без единого платежного средства.

Нестабильность – главная проблема и дефект международной финансовой системы наших дней. Она присуща как Украине, так и остальным странам мира. Поэтому независимо от того, сколько у нас имеется гривен, долларов и евро, не обеспеченных товарами, – мы становимся беднее. Ненадежная, регулярно падающая в цене национальная валюта не прибавляет ни оптимизма, ни патриотизма, ни веры в свое будущее и будущее своей страны.

На глобальном же уровне, все чаще встречается термин «Долговой двигатель» – это словосочетание, обозначающее бесконечное, постоянное наращивание долгов частных лиц и государств. Необходимость постоянно подливать топливо в этот «двигатель» преследует практически всех – обычных граждан и предпринимателей, корпорации и государства. А всеобщая задолженность создает такие типы поведения, которые усиливают тенденции к самоуничтожению, а не к развитию и процветанию.

Наши деньги больше не создаются государством, они не создаются ни блестящими идеями, ни тяжелым трудом. Фактически, наши деньги являются национальной учетной системой, которой распоряжаются те, кому она принадлежит, а принадлежит она частной банковской индустрии.

Мы принимаем как само собой разумеющееся, что денег должно не хватать, несмотря на факт, что само создание денежных знаков не требует особых усилий, а в настоящее время они и вовсе превратились в цифры в компьютерах. Мы не видим противоречия в том факте, что часто те люди, которые вносят наибольший вклад в благополучие общества, обладают неизмеримо меньшими благами, чем те, кто вообще ничего не делает. Мы принимаем как должное абсурдность того, что люди ничем не могут помочь себе, чтобы удовлетворить даже самые насущные свои потребности, несмотря на то, что эти люди умеют и хотят работать, и для этого есть все необходимые ресурсы. Мы все еще считаем разумным, что социальные услуги нужно урезать, если не хватает денег, даже если есть все необходимое, чтобы эти услуги оказывались в полном объеме.

Нашей общей проблемой является неспособность людей монетизировать свой труд, и обрести, наконец, экономическую и социальную свободу. А нашим общим заблуждением является вера в государство, в «доброго дядю».

Но наши внутренние денежные проблемы иногда кажутся всего лишь свежим ветром по сравнению с ураганами мировых финансовых кризисов. Мировой экономике необходима стабильная мировая валюта. И вряд ли доллар сможет стать этой основополагающей валютой новой мировой монетарной системы. Американская политика стала слишком хрупкой, слишком непредсказуемой, чтобы найти легкое решение фискальных проблем даже собственной страны.

Поддержание мировой резервной валюты и валюты для ведения торговли больше не входит и в национальные интересы США (во всяком случае, этот вопрос дискутируется).

Кроме того, мир становится слишком сложным и разным, чтобы позволить одной национальной валюте доминировать и в будущем. Многие эксперты отстаивают необходимость «реформы» глобальной финансовой системы. Есть много предложений – от возвращения к золоту, до усиления роли валюты МВФ – так называемых «СДР», и даже создания совершенно новой мировой валюты. Как изменится мировая валютная система в недалеком будущем, и как будет развиваться финансовая система Украины? – Это один из вопросов который мы обсудим в нашем новом диалоге.

«Диалог. UA» попытается также найти ответы на вопросы:

Что придет на смену доллару и когда? Какой может быть новая глобальная валюта (корзина валют/ресурсов/специальные права заимствования/долгов)? Будет ли переход к новой мировой валютно-финансовой системе шоковым или длительным и менее стрессовым? Мгновенный дефолт по всем обязательствам разорит всех или просто сократит мировую элиту? Нужен ли на сегодня «якорь», к которому можно было бы привязать все долги и деньги? Где его взять, что это может быть, если не золото? А если нас ждет регионализация мировых валют, то как и где будут возникать новые региональные валютные зоны, – какими они будут, и как будут взаимодействовать друг с другом? И, наконец, готова ли Украина к деньгам будущего?

Свернуть

Нынешний экономический кризис, называемый также «Великое Сокращение» или «Великая Рецессия», часто воспринимается как кризис мировой монетарной системы, усиленный огромными долгами и утратой доверия к деньгам. Доллар, который столь долгое время был для международных финансов путеводной звездой, теряет былые позиции; мир вскоре может оказаться без единого платежного средства.

Нестабильность – главная проблема и дефект международной финансовой системы наших дней. Она присуща как Украине, так и остальным странам мира. Поэтому независимо от того, сколько у нас имеется гривен, долларов и евро, не обеспеченных товарами, – мы становимся беднее. Ненадежная, регулярно падающая в цене национальная валюта не прибавляет ни оптимизма, ни патриотизма, ни веры в свое будущее и будущее своей страны.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Некваліфікована політика нашого уряду і Нацбанку привела до втрати золотовалютного запасу

18 дек 2012 года

Чимало експертів говорять про можливу девальвацію гривні. Уряд, навпаки, запевняє, що цього не буде. Однак ні для кого не секрет, що головна особливість сучасної валютно-фінансової системи – це колосальні обсяги спекулятивного капіталу, що вкрай не зацікавлений саме в стабілізації валют. Наскільки міцна українська гривня?

Ми не можемо втекти від сучасного глобалізованого світу, тому забезпечити стабільність національної валюти досить важко. Стався крах ямайської валютної системи, стало дві світові валюти — долар і євро. Отже, світ фінансів ускладнюється і окремим державам зі своїми національними валютами треба докладати зусиль, щоб їх утримати.

Перш за все, слід прибрати внутрішні фактори, які знецінюють національну валюту. Насамперед — це дефіцит державного бюджету. Він в Україні є, і дуже значний, принаймні останні вісім років завдавав чималого клопоту. Закривати його можна або за рахунок нових запозичень, або збільшенням валютної виручки, з позитивним торговим балансом. Звичайно, в основі всього лежить підвищення підприємницької активності і зайнятості населення, але у нас нічого подібного не спостерігається. І витікання капіталу, порівняно з притоком прямих і портфельних інвестицій, оборотного капіталу для іноземних підприємств -- також не на нашу користь.

Таким чином, ми маємо для інфляції всі макроекономічні передумови, до яких треба додати ще величезні видатки на утримання самої держави. Ця держава проникла в усі шпаринки суспільного життя, всюди вимагає дозволів, і створює ідеальне корупційне середовище. Хабарі вже стали у нас суттєвим фактором ціноутворення. Наша держава породила на додаток товстий прошарок посередників, ускладнила процедуру експорту-імпорту. Знову ж, хабарництво на кордонах. Зрештою, вона пестить і плекає олігархат, який є надприбутковою монополією. 80% населення жебракує, а це, відповідно, призвело до падіння цілих ринків: іпотечного, ринку нерухомості, будівельних матеріалів і будівництва. Практично немає повноцінного валютного ринку, не було й немає ринку землі.

Гривня взагалі має дуже обмежений ареал обертання, не охоплює все господарське середовище. Вона живе, наче як в сезон засухи, розрізненими болітцями, біля котрих збираються невдахи, що опинилися далеко від русла повноводної ріки.

То ж маємо всі підстави для девальвації. Банки не виконують свою головну функцію — розвиток капіталу. Вони повинні кредитувати виробництво, але перетворилися на звичайних лихварів. Уряд випустив на 195 млрд. облігацій внутрішньої державної позики, з них 106 млрд. викупив Національний Банк України. І це при тому, що, відповідно до закону про банки, він взагалі не має права купувати такі боргові зобов`язання. До того ж, їх купують ще два державних банки — Ексімбанк та Ощадбанк. А головою наглядової ради цих банків поставили Ірину Носачьову, яка очолює одночасно ще й київську податкову адміністрацію. Чи припустимо, за великим рахунком, поєднувати в одній голові дві протилежні філософії — креативну і паразитуючу?

Очевидно, якби наші банки справді сповідували філософію розвитку, то це було б неможливо. Але як вони самі стали паразитами, то подальша девальвація гривні просто неминуча. За 2010-й і 2011-й роки української готівки, до речі, стало в обігу приблизно на 15% більше, ніж у 2009-му році. За 2012-й рік ще додалося 7%. Це все неправильно, адже немає приросту ВВП. В Україні зараз рецесія, всі додатково надруковані гроші стають порожніми.

Сукупний, тобто внутрішній і зовнішній, гарантований державний борг України наближається до 65 млрд. доларів. Це вже половина річного ВВП в реальних цінах. А якщо взяти зовнішній державний корпоративний борг, то він скоро сягне 140 млрд. доларів, тобто перевищить річний ВВП. Його треба обслуговувати, а це реально складає 10-12% на рік. Це величезні борги, уявіть собі лише — тільки-но народилась дитинка, а вже винна понад три тисячі доларів!

Так виникає дуже погана ситуація із золотовалютними запасами. На кінець вересня 2011-го року вони становили 38,2 млрд., а зараз лише біля 24 млрд. доларів.

Хотілося б прояснити ситуацію відносно золота. Неспроста ж деякі країни почали збільшувати свої золоті запаси, хоча ціни на золото вже зросли до небес. Чи не є це свідченням можливого повернення до «золотого стандарту», чи системи на зразок Бреттон-Вудської?

Так, зараз Китай значно збільшує запаси золота. Та й Індія, Туреччина, Бразилія, і ще багато хто формує свої ліквідні запаси в золоті. Бо всім відомо, що ціна на золото постійно буде зростати, це незворотньо ліквідний ресурс.

Український Нацбанк, на жаль, в металі запасів не створив. Україна дуже мало видобуває золота, проте його можна було отримати від багатьох інших країн, що розвиваються.

Зараз у світі дві валюти — долар і євро, а також дві надпотужні економіки — США та ЄС, що мають ВВП порядку 15 трлн. доларів. В умовах світової кризи вони перейшли до так званої інфляційної моделі, тобто постійно виготовляють свою валюту і випихають її назовні. Образно кажучи, вони друкують папірці, і купують на них товари, що мають реальну вартість, найчастіше — сировину і робочу силу, в країнах, що розвиваються. До списку ліквідних товарів належить також зерно, якого Україна може мати понад 100 млн. тон щороку. Корисні копалини, вода, земля — все це становить основу золотовалютних запасів. Але існуючий олігархічний режим затягує на нашій шиї зашморг девальвації.

Можна говорити, що некваліфікована політика нашого уряду і Нацбанку привела до втрати золотовалютного запасу. З тих 24 млрд. доларів що зараз ще є, 10,5 — це борг МВФ, половину треба віддати вже наступного року. Далі маємо величезні запозичення в євробондах — майже на 4 млрд. лише за цей рік взяв собі уряд, і це без урахування муніципальних запозичень Києва, Харкова, Львова, Одеси, та інших міст. Ще є запозичення НАК Нафтогазу, Укравтодору, Укрзалізниці. Я вже не рахую банки та корпоративні структури, такі як СКМ чи Приват Групп. Взагалі, існує підозра, що наша держава більше не здатна обслуговувати борги, не те, щоб їх повертати.

20-го листопада курс гривні мусив впасти до 9,5 грн. за долар. Чому так не сталося? Бо 19-го Нацбанк і вся правляча кліка авральним методом прийняли закон про обов`язковий продаж валюти експортерами. Всі суб`єкти господарювання, які отримують валютну виручку, зобов`язані тепер 50% її продати протягом дев`яноста днів, а не ста восьмидесяти, як раніше.

Що це практично означатиме? Насамперед те, що суми на валютних рахунках в Україні (зараз це 7 млрд. доларів ) суттєво зменшаться. Тобто, суб`єкти господарювання, яким потрібні обігові кошти в іноземній валюті, матимуть їх значно менше. Банки, відповідно, втративши активи в стійкій валюті, також почуватимуться нестабільно. Звичайно, на протидію будуть застосовані схеми виводу виручки в офшори. А наша економіка, що й без того ледь-ледь дихає, зазнає ще сильнішого удушення. І ми відчуємо його вже за три місяці.

Та планується ще один удар — здирати 15 чи 16 відсотків з фізичних осіб, що обмінюють одну валюту на іншу. Але цього прагнуть вже такі невігласи, що їх слід вважати виключно економічними диверсантами. Це вже просто олігархічний рекет, чи розбій. Дрібний капітал, трудова приватна власність, весь національний бізнес при такому розкладі оголосять війну олігархам і їхній державі.

Заклики деяких лідерів щодо створення альтернативи американському долару поки що викликають, скоріше, посмішку, але світ поволі змінюється… Як довго можна довіряти долару США у якості світової резервної валюти?

Не слід довіряти остаточно, все змінюється — це справа часу. Навіть конкурент Обами у передвиборних дебатах планував змінити долар таким чином, щоб повернути йому реальну ліквідність. То ж мене не здивує навіть повернення до золотого стандарту, бо кращого еквіваленту людство не вигадало. Альтернативою золоту може бути, хіба що, зерно.

Але ж ціни на золото і зерно зазнають значних коливань. Як їх тоді стабілізувати?

Та це й не обов`язково — нехай собі коливаються. До речі, коли кажуть, що від зміцнення курсу валюти сильно страждають експортери, а з ними і вся економіка, то це міф. Хто думає, що покращити економіку своєї країни можна через девальвацію її валюти, той схожий на собаку, що хоче наздогнати свій хвіст. Ситуація в Україні підтверджує це цілком очевидно.

19-го листопада Україна запозичила 1,225 млрд. доларів через євробонди. Андерайтерами, ініціаторами цього запозичення були структури Моргана, котрі у нас представляє Мітюков, та ще дві російські структури — “ВТБ Капитал” (Путін з Мєдвєдєвим) і “Сбербанк” (Олександр Базаров, відомий як авантюрний фінансист). Цими запозиченнями вдалось стабілізувати гривню, однак ясно, що це ненадовго — в січні ці гроші скінчаться.

Однозначно можна говорити про те, що нам не слід накопичувати долар чи євро. Нам треба накопичувати золото й зерно — тільки тоді ми матимемо гарантоване забезпечення гривні. Інакше ми підтримуємо лише дві світові господарські надсистеми — Сполучені Штати і Євросоюз. Фактично, вони нас експлуатують для підвищення життєвого рівня своїх народів.

Але від цього страждаємо не тільки ми?

Так, страждають всі, хто не друкує долари і євро: Росія, Китай, Бразилія, і так далі.

І все ж давайте зазирнемо на більш віддалену перспективу: якими ж повинні бути світові гроші в майбутньому?

Золото, срібло, платина і зерно — я не бачу інших речей, що мали б більше ліквідної вартості. Нехай ще вода і земля, але вже за певних обставин. Можливо, ще діаманти і високого рівня антикваріат. На нинішньому рівні кращого забезпечення для валюти немає.


Бесіду вів А.Маклаков.

Версия для печати
Публикации автора

 

Рекомендуем к прочтению

Вооруженные негосударственные силы: тенденции и вызовы

Когда государство не справляется с охраной общественной безопасности, эту лакуну заполняют негосударственные вооруженные силы – инсургенты, банды, частные охранные фирмы; значение этих формирований в мире неуклонно растет. Наиболее тревожным, пожалуй, является то, что процесс приватизации госструктур безопасности происходит «как бы легитимно», когда группировки, описанные выше, не стремятся свергнуть само государство, и действуют якобы на законных основаниях. В самом деле, несмотря на аполитичный характер некоторых вооруженных групп, они разрушительны для государства, в особенности, когда криминальные элементы получают власть и расширяют сферу влияния посредством подпольной деятельности.

Незаконные, негосударственные вооруженные формирования – как и их законные «братья», они формируют сложную сеть безопасности для решения различных задач, первая из которых – их собственное выживание. Приватизация органов охраны общественного порядка разрушительно сказывается на общественной безопасности, так как ответственность переходит в частные руки. Гарантированная безопасность, в конечном счете, становиться доступной только тем, кто располагает средствами для содержания частной охраны, либо рискует довериться нелегальным группировкам и бандам. Это подрывает и без того низкую репутацию государственного правового режима.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Тантели РАТУВУХЕРИ, кандидат политических наук, политолог

Деньги: от классицизма до постмодерна

Лесь Герасимчук, культуролог

Наївні нотатки про гроші

Анатолий Баронин, Директор Аналитической группы" Da Vinci AG"

Тренд на формирование региональных валютных союзов, на мой взгляд, сегодня нивелирован ситуацией в еврозоне

Ігор Бураковський, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Нинішня фінансова політика має конкретний фіскальний підтекст

Андрій Новак, економіст

Девальвація гривні — це питання часу

Александр Савченко, ректор Международного института бизнеса

Кризис невозможен

Андрей Бардиан, директор Института Социальных Финансовых Коммуникаций «Инсофком», Россия

Выход – в децентрализации политической и финансовой власти

Василь Юрчишин, к.ф-м.н., доктор наук з державного управління, директор економічних програм Центру Разумкова

Поиск новых мировых валют наверняка будет продолжаться

Александр Кендюхов, доктор экономических наук, профессор

Колебания валютного курса – только пена на поверхности океана, масштаб и глубина которого определяются конкурентоспособностью национальной производственной базы

___Володимир Лановий, ___президент Центра ринкових реформ

Девальвация разрушает прежде всего средний класс, малый и средний бизнес

Олексій Молдован, кандидат економічних наук, Завідувач сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень

Очень сложно управлять многими процессами, когда экономика использует иностранную валюту

Владимир Дубровский, старший экономист центра «CASE-Украина», Киевская школа экономики, старший консультант.

За стабильность региональной валюты расплачиваются суверенитетом

Максим Сероус, независимый финансовый аналитик, автор блога eurodollar.com.ua

Существующая финансовая система имеет ряд структурных дисбалансов

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

Ніяке рішення в сфері фінансів не приведе до виходу з кризи

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,459