В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Нынешний экономический кризис, называемый также «Великое Сокращение» или «Великая Рецессия», часто воспринимается как кризис мировой монетарной системы, усиленный огромными долгами и утратой доверия к деньгам. Доллар, который столь долгое время был для международных финансов путеводной звездой, теряет былые позиции; мир вскоре может оказаться без единого платежного средства.

Нестабильность – главная проблема и дефект международной финансовой системы наших дней. Она присуща как Украине, так и остальным странам мира. Поэтому независимо от того, сколько у нас имеется гривен, долларов и евро, не обеспеченных товарами, – мы становимся беднее. Ненадежная, регулярно падающая в цене национальная валюта не прибавляет ни оптимизма, ни патриотизма, ни веры в свое будущее и будущее своей страны.

На глобальном же уровне, все чаще встречается термин «Долговой двигатель» – это словосочетание, обозначающее бесконечное, постоянное наращивание долгов частных лиц и государств. Необходимость постоянно подливать топливо в этот «двигатель» преследует практически всех – обычных граждан и предпринимателей, корпорации и государства. А всеобщая задолженность создает такие типы поведения, которые усиливают тенденции к самоуничтожению, а не к развитию и процветанию.

Наши деньги больше не создаются государством, они не создаются ни блестящими идеями, ни тяжелым трудом. Фактически, наши деньги являются национальной учетной системой, которой распоряжаются те, кому она принадлежит, а принадлежит она частной банковской индустрии.

Мы принимаем как само собой разумеющееся, что денег должно не хватать, несмотря на факт, что само создание денежных знаков не требует особых усилий, а в настоящее время они и вовсе превратились в цифры в компьютерах. Мы не видим противоречия в том факте, что часто те люди, которые вносят наибольший вклад в благополучие общества, обладают неизмеримо меньшими благами, чем те, кто вообще ничего не делает. Мы принимаем как должное абсурдность того, что люди ничем не могут помочь себе, чтобы удовлетворить даже самые насущные свои потребности, несмотря на то, что эти люди умеют и хотят работать, и для этого есть все необходимые ресурсы. Мы все еще считаем разумным, что социальные услуги нужно урезать, если не хватает денег, даже если есть все необходимое, чтобы эти услуги оказывались в полном объеме.

Нашей общей проблемой является неспособность людей монетизировать свой труд, и обрести, наконец, экономическую и социальную свободу. А нашим общим заблуждением является вера в государство, в «доброго дядю».

Но наши внутренние денежные проблемы иногда кажутся всего лишь свежим ветром по сравнению с ураганами мировых финансовых кризисов. Мировой экономике необходима стабильная мировая валюта. И вряд ли доллар сможет стать этой основополагающей валютой новой мировой монетарной системы. Американская политика стала слишком хрупкой, слишком непредсказуемой, чтобы найти легкое решение фискальных проблем даже собственной страны.

Поддержание мировой резервной валюты и валюты для ведения торговли больше не входит и в национальные интересы США (во всяком случае, этот вопрос дискутируется).

Кроме того, мир становится слишком сложным и разным, чтобы позволить одной национальной валюте доминировать и в будущем. Многие эксперты отстаивают необходимость «реформы» глобальной финансовой системы. Есть много предложений – от возвращения к золоту, до усиления роли валюты МВФ – так называемых «СДР», и даже создания совершенно новой мировой валюты. Как изменится мировая валютная система в недалеком будущем, и как будет развиваться финансовая система Украины? – Это один из вопросов который мы обсудим в нашем новом диалоге.

«Диалог. UA» попытается также найти ответы на вопросы:

Что придет на смену доллару и когда? Какой может быть новая глобальная валюта (корзина валют/ресурсов/специальные права заимствования/долгов)? Будет ли переход к новой мировой валютно-финансовой системе шоковым или длительным и менее стрессовым? Мгновенный дефолт по всем обязательствам разорит всех или просто сократит мировую элиту? Нужен ли на сегодня «якорь», к которому можно было бы привязать все долги и деньги? Где его взять, что это может быть, если не золото? А если нас ждет регионализация мировых валют, то как и где будут возникать новые региональные валютные зоны, – какими они будут, и как будут взаимодействовать друг с другом? И, наконец, готова ли Украина к деньгам будущего?

Свернуть

Нынешний экономический кризис, называемый также «Великое Сокращение» или «Великая Рецессия», часто воспринимается как кризис мировой монетарной системы, усиленный огромными долгами и утратой доверия к деньгам. Доллар, который столь долгое время был для международных финансов путеводной звездой, теряет былые позиции; мир вскоре может оказаться без единого платежного средства.

Нестабильность – главная проблема и дефект международной финансовой системы наших дней. Она присуща как Украине, так и остальным странам мира. Поэтому независимо от того, сколько у нас имеется гривен, долларов и евро, не обеспеченных товарами, – мы становимся беднее. Ненадежная, регулярно падающая в цене национальная валюта не прибавляет ни оптимизма, ни патриотизма, ни веры в свое будущее и будущее своей страны.

Развернуть

Мнение эксперта
Другие диалоги:
Версия для печати

Девальвація гривні — це питання часу

22 янв 2013 года
О коливаннях курсу гривні ми чуємо мало не щодня, нібито це і є головна фінансова проблема світу. Пане Андрію, в чому ж полягають найбільш серйозні проблеми валютно-фінансовою системи? Звичайно, в першу чергу нас цікавить те, що відбувається в Європі.

Проблема валютно-фінансової системи головним чином полягає у дисбалансі фінансової дисципліни. Є дисципліновані країни, такі як Німеччина і всі країни Північної Європи, а на противагу їм є фінансово безвідповідальні країни, розташовані південніше. Основне завдання Єврозони — звести до єдиного знаменника фінансову дисципліну, привчити всіх жити відповідно до можливостей.

Вважається, що криза 2008-09 років спровокована подіями в Сполучених Штатах, де люди занадто підкорилися богові, ім`я якому “кредит”, та потім з`ясувалося, що то демон. Адже кредит — це аванс, виданий у розрахунку на те, що майбутня діяльність суб`єкта буде достатньо прибутковою. І це нормально для окремого суб`єкта, та коли вся система починає функціонувати в кредит, то вона обов`язково лопне — це лише питання часу. В США практично всі фізичні і юридичні особи були заведені в кредит, тобто абсолютно всі мусили бути успішними і прибутковими. Але ринкова економіка цього в принципі не дозволяє. Така система, особливо в умовах надлишкової інформатизації суспільства, валиться як картковий будинок.

З цього все й почалось. А далі виявилось, що європейський економічний простір мав усі передумови для розвитку цієї негативної тенденції. Найбільше посприяв цьому саме фінансовий дисбаланс країн ЄС, і ми бачили, що решта країн світу пережили ту фінансову кризу значно легше. На ринках Азії чи Південної Америки нічого катастрофічного не сталося.

Таким чином, країнам Єврозони треба мати достатньо розуму, аби прийти до спільної фіскальної і монетарної політики. Бо інакше не може нормально функціонувати єдина валюта. Для спільної монетарної політики вже існує європейський центробанк, хоча зараз він не має ще достатніх повноважень. Згодом доведеться ліквідувати центробанки кожної окремої країни.

Але того буде недостатньо, бо валюта і валютний ринок формується за рахунок реального сектору економіки. Тут перш за все має значення фіскальна політика, а її зробити єдиною буде найважче. Для цього, фактично, треба ліквідувати національні уряди і створити спільний європейський уряд. Інакше, наприклад, дуже важко буде добитися від усіх країн однаково низького рівня дефіциту бюджету. І соціальні параметри також треба вирівнювати.

Інакше економічні проблеми в Європі не зникнуть, що буде дуже прикро — бо саме Європа і США забезпечують світовий науково-технічний прогрес. Стосовно США ще можна передбачити, що вони можуть не тільки заводити світ у кризу, але й виводити. Вже не раз було, коли Америка виходила з кризи оновленою і сильною, на вищій стадії технологічного розвитку. Цікаво, що й цього разу Сполучені Штати діяли не методом затягування поясів, а додатково надрукували трильйони доларів, збільшили державний борг, і поки що почуваються задовільно.

Однак друкування грошей має і зворотній бік: це розхитує довіру до долара. Деякі країни почали накопичувати золото, інші відкрито агітують за відмову від американського долара. Та й самі американці фактично запровадили «внутрішній долар» з новим дизайном. Чи не так?

Насправді долар як резервна валюта не втрачає своїх позицій, хоча на нього впливає поява такого гравця, як Китай. Зараз не стоїть питання, чи залишиться долар “якорем” для інших валют, проте поруч з ним з`являються ще два “якори” - євро і юань.

Апокаліптичні прогнози про пекельну долю долара чи євро не мають під собою ніяких економічних підстав. Долар — це грошова одиниця величезної, надзвичайно розвинутої американської економіки: передовою за наукою, за технологією, за індустрією, за ресурсною базою, зрештою ще й за обсягом експансії на економіки інших країн. Не секрет, що економічне диво в Японії, Кореї, та мабуть всюди, де воно сталося, зумовлене тим, що власниками чи співвласниками підприємств є американські корпорації. Тобто, американська економіка знаходиться не тільки в США, а обіймає велику частину світу. То ж не слід готуватися до поховання долара, як і до поховання євро чи юаня.

Гіпотетично, щоправда, існує деяка політична небезпека. Якщо Захід підхопить і розхитає певні протиріччя між фракціями китайської компартії, то може багато що статися, включно з розпадом територіальної цілісності Китаю. При цьому юань втратить свої позиції, долар зазнає різких коливань при загальному зміцненні, а євро почуватиметься стабільніше, хоча необхідність ліквідації дисбалансу між країнами ЄС залишиться актуальною.

Давайте повернемося до України. Які прогнози щодо нашої національної валюти?

Є два підходи до формування курсу валюти. За одним вважається, що м`яка девальвація завжди корисна і потрібна, бо допомагає своїм виробникам бути конкурентоспроможними на зовнішніх ринках.

Другий підхід зміцнює національну грошову одиницю, це так званий німецький підхід. Мені до вподоби саме другий, хоча б тому, що німецькі товари завжди якісні та найбільш бажані і на тому ж світовому ринку. А починала Німеччина після війни з того, що ввела нову дойчмарку і проголосила політику її зміцнення. Так одразу виробникам було вказано, що вони не наживатимуться на безсовісній експлуатації народу, а для конкурентного виживання слід підвищувати якість. А зараз німецькі товари вже привабливі і за ціною.

Натомість Україна за 16 років існування гривні девальвувала її в шість разів, а ні якості, ні товарів, ні конкурентоспроможності більше не стало. У нас немає жодного товару і жодної галузі економіки, що цінувались би на міжнародному ринку. Навіть хіміки і металурги витісняються звідти, бо замість модернізації виробництва завжди користувались послугами Нацбанку з його девальваціями. Цей підхід повернувся бумерангом і когось тепер боляче вдарить. Він стратегічно помилковий, а страждають від того прості громадяни, втрачаючи свої реальні доходи. Кінчається все на тому, що вмирають і ті кампанії, заради яких проводилась девальвація, і українці за рівнем доходів опинилися на останньому місці в Європі.

Є три фундаментальні чинники, які формують курс будь-якої грошової одиниці. Перш за все, це зовнішньоекономічні параметри, тобто - зовнішньо-торгівельне сальдо і сальдо інвестицій. Другий фактор — це реальна інфляція, а третій — стан державного боргу.

Аналізуючи, ми одразу побачимо, що Україна має величезні мінуси у зовнішній торгівлі, зовнішньо-торгівельне сальдо останні чотири роки тримається на мінімумі.

Реальна інфляція зовсім не така, як нам малює Держкомстат. Він ще й досі проводить розрахунки за методикою радянських часів, тоді як, наприклад, структура витрат радикально змінилася. Візьміть хоча б енергоносії — колись вони коштували копійки, а зараз стають найдорожчим компонентом. Крім того, з цього року був розширений перелік необхідних товарів і послуг у споживчому кошику. Тепер їх не 296, як було до 1-го січня 2012-го року, а 335. Внесено туди було саме ті товари, які мають стабільні ціни або дешевшають: ноутбуки, флешки, і т.д. Таким чином, за дев`ять місяців цього року інфляція офіційно становить 0,6%. Але економіку, нажаль, в такий спосіб не надуриш. Вона залежить від реальної інфляції, що становить десятки процентів і знецінює грошову одиницю.

І третій чинник — стан державного боргу. Навіть офіційна статистика свідчить, що він зростає майже в геометричній прогресії — як зовнішній, так і внутрішній. Чомусь всі українські уряди для вирішення проблем знали тільки одне основне джерело — зовнішні запозичення, насамперед з МВФ. Внутрішні також застосовуються, та все це зрештою лягає на витрати з державного бюджету, тобто на плечі платників податків. Це значить, що замість того, аби підвищувати соціальні стандарти і фінансувати розвиток економіки, ми будемо сплачувати величезні суми боргу. І в будь-який момент держава може бути визнана банкрутом, з відповідними наслідками для її грошової одиниці.

Як бачимо, всі три фактори для України є незадовільними. Мало того, вони мають негативну тенденцію, знаходяться в негативному тренді. Ні уряд, ні Національній банк ніяк не можуть, чи не вміють, чи не хочуть цьому зарадити. Штучне підтримання курсу за рахунок золотовалютних резервів за останній рік вже коштувало для НБУ 10 млрд. доларів, тобто ці резерви можуть зникнути буквально за пару років. Девальвація гривні в таких умовах — це питання часу і глибини.


Бесіду вів Андрій Маклаков.

Версия для печати
Рекомендуем к прочтению

"Упадок Пятой республики": мифы и реальность

Одним из ключевых слов в лексиконе французских интеллектуальных элит все чаще становится «упадок» (le declin). Под ним имеются в виду действительные или мнимые риски утраты Францией в глобализированном мире XXI века ее традиционной роли одной из великих держав.

Читать далее

 

Мнения других экспертов

Тантели РАТУВУХЕРИ, кандидат политических наук, политолог

Деньги: от классицизма до постмодерна

Лесь Герасимчук, культуролог

Наївні нотатки про гроші

Анатолий Баронин, Директор Аналитической группы" Da Vinci AG"

Тренд на формирование региональных валютных союзов, на мой взгляд, сегодня нивелирован ситуацией в еврозоне

Ігор Бураковський, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Нинішня фінансова політика має конкретний фіскальний підтекст

Александр Савченко, ректор Международного института бизнеса

Кризис невозможен

Андрей Бардиан, директор Института Социальных Финансовых Коммуникаций «Инсофком», Россия

Выход – в децентрализации политической и финансовой власти

Василь Юрчишин, к.ф-м.н., доктор наук з державного управління, директор економічних програм Центру Разумкова

Поиск новых мировых валют наверняка будет продолжаться

Александр Кендюхов, доктор экономических наук, профессор

Колебания валютного курса – только пена на поверхности океана, масштаб и глубина которого определяются конкурентоспособностью национальной производственной базы

___Володимир Лановий, ___президент Центра ринкових реформ

Девальвация разрушает прежде всего средний класс, малый и средний бизнес

Олексій Молдован, кандидат економічних наук, Завідувач сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень

Очень сложно управлять многими процессами, когда экономика использует иностранную валюту

Владимир Дубровский, старший экономист центра «CASE-Украина», Киевская школа экономики, старший консультант.

За стабильность региональной валюты расплачиваются суверенитетом

Олег Соскин, директор Института трансформации общества

Некваліфікована політика нашого уряду і Нацбанку привела до втрати золотовалютного запасу

Максим Сероус, независимый финансовый аналитик, автор блога eurodollar.com.ua

Существующая финансовая система имеет ряд структурных дисбалансов

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України

Ніяке рішення в сфері фінансів не приведе до виходу з кризи

 

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,113