В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Гражданские выступления на киевском Майдане происходят не впервые. Только за годы независимости можно вспомнить и студенческие голодовки 1990-х, и акцию «Украину без Кучмы», и помаранчевую революцию, и налоговый майдан… Более того, майдан перестал быть только киевским феноменом, он стал феноменом украинским. Не зря, видимо, еще Тычина предрек: «На Майдані коло церкви революція іде…».

Что такое украинский Майдан? Можно ли реально влиять на судьбы страны и изменить ее будущее при помощи подобных массовых акций-Майданов? Или Майдан – это не прописанный в украинских законах способ смены власти или принуждения ее к проведению давно назревших реформ? Или это всего лишь удачная политическая технология внутренних и внешних манипуляторов?

Ответы на эти вопросы дает сам Майдан. Сегодня – это не территория и не площадь. Это качественно новое социальное пространство с высокой степенью гражданской самоорганизации, сильной мотивацией. Две его составляющие: политическая – общенациональное стремление к демократии, утверждению свободы, верховенства права и подотчетности власти и социальная – требование справедливости, прозрачности экономики и судебной системы, участия граждан в принятии решений, касающихся их повседневной жизни, тесно переплелись в лозунгах и символах Майдана.

Жестокость и неуступчивость власти приводит к тому, что изменяются состав и настроения участников Майдана. Для многих это стало настоящей школой борьбы – буквально за свою жизнь, жизнь своих семей и друзей.

Государственный патернализм по отношению к гражданам, отсутствие легальных форм оппозиционной борьбы и искоренение «инакомыслия» в Советском Союзе ослабили навыки сопротивления у людей. И было необходимо время, пока эти навыки, свойственные украинскому народу не просто восстановятся, но разовьются и усилятся.

Демократия – шумная дама по определению, однако выступления последних лет раскрывают перед нами более широкое явление, которое происходит на площадях по всему миру. Недовольство – это уже глобальный феномен, хотя и с национальным привкусом. И украинские майданы – лишь одна из составных частей нарастающего протестного движения во всем мире. Несмотря на различия в требованиях демонстрантов, массовые протестные выступления в разных странах имеют общие причины: политику жесткой экономии, коррупцию и вопиющее социальное неравенство. А все эти явления не что иное, как следствия неолиберальной экономической политики последних десятилетий. Более того, поскольку эти протесты в своем подавляющем большинстве направлены на политиков и стремятся изменить политический пейзаж той или иной страны, многие эксперты считают, что «брачный союз между демократией и капитализмом давно закончен».

Нарастающие протесты, прежде всего, высветили несовершенство представительской демократии. Мы живем в эпоху «текучей современности», как назвал ее социолог Зигмунд Бауман, описавший эфемерную природу современных общественных коммуникаций. Бауман говорит, что сегодня общество, подобно жидкости, принимает разные нестабильные формы при очень небольшом внешнем давлении. Оно не способно обрести постоянную форму, что ведет к самым разным последствиям для общественных отношений и политики. Тем временем политические партии, бюрократия и политические институты, похоже, надежно застряли в 17-м веке.

Кризис представительской демократии сам сигнализирует о его причинах. Народ хочет напрямую контактировать с органами власти, а не просто участвовать в выборах. Легитимность власти должна подтверждаться ежедневно, а не раз в четыре года. Даже формальные консультации с народом исключают зашедший так далеко антагонизм в отношениях «власть-народ». Но проявления этого антагонизма будут в большей или меньшей степени продолжаться бесконечно, пока выборы и работа по найму политиков и представителей власти, их обязательность и ответственность не разовьются в постоянное сотрудничество между властью и народом, между политиками и гражданским обществом.

Как далеко может зайти власть, желающая сохранить свои полномочия и привилегии любой ценой, можно увидеть на примере многих государств, переживших революционные перемены в последнее десятилетие. И количество таких стран постоянно растет. Мы живем во время мощного революционного подъема, поскольку народы осознают свое положение, которое становится все хуже и хуже, что заметно во всех странах Запада, в Азии, в Латинской Америке, да и на всем постсоветском пространстве.

Уличные манифестации, которые в каждой отдельной стране кажутся сугубо национальным явлением, в действительности являются частью глобального политического подъема; при этом все больше его участников начинают понимать, что уличных выступлений недостаточно – необходимо установление контроля над государством.

Очень трудно предсказывать будущее украинского Майдана. Но чем больше людей в Украине выходит на улицы, выражая свое недовольство системой, сбросившей маску «представительской демократии», тем больше вероятность построения реальной демократии, а не ее имитации. Чем больше протестующих против политической коррупции, политики жесткой экономии для всех и роскошного потребления для избранных, против экологической деградации и многих других пороков изжившей себя системы отношений между властью и обществом, тем больше шансов реализовать запрос на давно назревшие перемены.

В чем же заключается феномен украинского Майдана? Что отличает его от десятков массовых выступлений людей на площадях и улицах в далеких и близких странах? Какое будущее ждет идеи и лозунги Майдана? Каким будет наше общество, получившее прививку «майданной демократии»? На эти и многие другие вопросы мы будем искать ответ в нашем новом диалоге.

Свернуть

Гражданские выступления на киевском Майдане происходят не впервые. Только за годы независимости можно вспомнить и студенческие голодовки 1990-х, и акцию «Украину без Кучмы», и помаранчевую революцию, и налоговый майдан… Более того, майдан перестал быть только киевским феноменом, он стал феноменом украинским. Не зря, видимо, еще Тычина предрек: «На Майдані коло церкви революція іде…».

Что такое украинский Майдан? Можно ли реально влиять на судьбы страны и изменить ее будущее при помощи подобных массовых акций-Майданов? Или Майдан – это не прописанный в украинских законах способ смены власти или принуждения ее к проведению давно назревших реформ? Или это всего лишь удачная политическая технология внутренних и внешних манипуляторов?

Развернуть

Мнения экспертов
Другие диалоги:

Майдан еще не предложил понятный всем смысл новой Украины.

Владимир Никитин: Майдан еще не предложил понятный всем смысл новой Украины.

Владимир Никитин, доктор культурологии, эксперт Международного центра перспективных исследований

Попытка преодоления господства государства над человеком, это очень сильная и важная вещь. На востоке и на юге это все воспринимается по-другому. Там есть представление о нанимателе, хозяине, государстве, и то, что происходит на западе, для них выглядит попыткой сменить хозяина, а не посмотреть по-другому на себя и мир. Если эти вещи будут рефлексироваться, и о них будет вестись диалог, то может, что-то из этого и получится.

Читать далее

Никто не предложил Майдану внятный план действий, и как его реализовывать

Олег Верник: Никто не предложил Майдану внятный план действий, и как его реализовывать

Олег Верник, председатель Всеукраинского независимого профсоюза "Захист праці"

Недостаток Евромайдана в том, что он не смог выделить социальный блок требований. Хочу отметить еще один важный момент: пустоту и отсутствие программы Евромайдана самым замечательным образом спасает власть. Действия власти настолько непонятны, идиотичны, непредсказуемы в своей глупости, что именно они формируют импульсивную реакцию майдана, и тем самым дают ему второе, третье и четвертое дыхание.

Читать далее

Проблема нашої держави – серед опозиції і влади ніхто не займається вирішенням проблем людей

Петро  Петриченко: Проблема нашої держави – серед опозиції і влади ніхто не займається вирішенням проблем людей

Петро Петриченко, Голова Громадської палати України, генеральний секретар Національної конфедерації профспілок

Рівень заробітної плати в собівартості продукції практично залишається не змінним протягом десятків років. Прибутки йдуть не на зростання заробітної плати, а на рахунки олігархів. Нині споживчий кошик українця менший, ніж за часів Великої Вітчизняної війни, і не забезпечує навіть відновлення людини на її біологічному рівні. В занедбаному стані знаходиться медицина, житлово-комунальне господарство, соціальна політика, тощо, а рівень життя є найгіршим в Європі. Звичайно, соціальний вибух за таких умов – це питання часу.

Читать далее

Є об’єктивні потужні чинники, які будуть каталізувати докорінні зміни

Олександр Шморгун: Є об’єктивні потужні чинники, які будуть каталізувати докорінні зміни

Олександр Шморгун, канд. філос. наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України

Головні питання - чи реалізується потенціал соціальної енергетики, і чи призведе нинішній майдан до якихось конструктивних, масштабних змін в царині економіки та політики. Але у стратегічній перспективі альтернативи докорінним змінам немає (точніше альтернативою є повна втрата державної незалежності). Адже існують об’єктивні потужні чинники, які будуть каталізувати формування конструктивної влади і довготривалого імпульсу змін. Це - повна вичерпаність потенціалу того животіння, в якому відбувалось життя України протягом останніх двадцяти п’яти років.

Читать далее

Право на спротив

Юрій Макаров: Право на спротив

Юрій Макаров, журналіст, літератор

Ми маємо подякувати ненажерливим вихованцям депресивної слобідки: вони довели українців до того стану, коли турбота про безпеку відійшла на другий план, а на перший вийшла звичайна людська гідність.

Читать далее

Майдан став частиною сучасної політичної культури України

Михайло Мінаков: Майдан став частиною сучасної політичної культури України

Михайло Мінаков, доктор філософських наук, директор Фонду якісної політики, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Громадські організації виникають внаслідок готовності суспільства обстоювати свій певний інтерес. Потрібні чесні вибори – голосуйте за відповідальний парламент та підтримуйте моніторингові НПО. Хочете ефективну поліцію та людяні в’язниці, окрім парламенту підтримуйте правозахисні організації. Хочете чесні новини, підтримайте Громадське. Однак українське бажання до цих витребеньок демократії невелике. Справжній інтерес підтверджується гривнею. Однак будьмо чесними, ми не платимо поки за свої інтереси… Окрім періодів Майдану.

Читать далее

«Євромайдан» ще не до кінця усвідомив себе та свої цілі

Максим Розумний: «Євромайдан» ще не до кінця усвідомив себе та свої цілі

Максим Розумний, завідувач відділу стратегічних комунікацій Національного інституту стратегічних досліджень.

Майдан власне реалізовується як потужний мотиваційний ресурс, який може бути застосований для досягнення своїх цілей. Однак, «Євромайдан» як стихійний суспільний рух не до кінця усвідомив себе як явище, свої цілі, свої пріоритети, свою стратегію реалізації цих цілей. А в умовах несамовизначеності на ньому, як на певному ресурсі, паразитують політичні інститути, які вписані в ту систему, проти якої майдан власне виступає. Можливо це надто категорична формула, можливо ці структури так само еволюціонують в процесі розвитку майдану, але їхня інституційна і світоглядна інерція спрямовує щоб не стільки вести за собою, скільки використати цих людей.

Читать далее

Майдан назавжди звільнив Україну від ностальгії за радянською імперією

Сергій Таран: Майдан назавжди звільнив Україну від ностальгії за радянською імперією

Сергій Таран, голова Правління Центру соціологічних і політологічних досліджень «Соціовимір» директор Міжнародного інституту демократії

На пострадянському просторі відбувся перший такий організований виступ громадян, який, по суті, раз і назавжди перекрив будь-які ностальгії за радянською імперією і в цьому, напевно, і є унікальність Майдану. Інакше кажучи, унікальність в тому, що кордони Європи просунулися далі на Схід і це сталося буквально на Майдані.

Читать далее

Мы переживаем что-то новое, чего не переживало человечество

Оксана Мельничук: Мы переживаем что-то новое, чего не переживало человечество

Оксана Мельничук, историк, советник по культурной политике Национального института стратегических исследований

Майдан меняет людей, и назад дороги нет. Те, кто один раз почувствовал вкус свободы, уже никогда не вернутся в рабство. Я думаю, что нас ждет новое общество

Читать далее

У Майдана забрали победу

Геннадий Балашов: У Майдана забрали победу

Геннадий Балашов, предприниматель, лидер партии «5/10»

Я не думаю, что Майдан закончился, потому что он еще будет продолжаться, но пока что результат этих трех месяцев – чистый олигархический переворот. Пока не придут к власти люди, решающие вопрос экономического возрождения Украины. Даже если дадут финансовую помощь, без таких людей лучше не станет. Основной вопрос в том, что пока люди у нас нищие, к нам не идут деньги. Нам нужно экономически возрождаться, стать богатыми, тогда с нами будут считаться. Тогда мы станем приоритетом даже для России.

Читать далее

«З журбою радість обнялася»

Мирослав Маринович: «З журбою радість обнялася»

Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету

Майдан постав не лише в одному Києві – Євромайдани стали загальноукраїнським феноменом. І часом напруга жертовності по регіонах – особливо на сході України – ні в чому не поступалася жертовності київського Майдану. Ті «майдани гідності» стали кузнею нової інтегральної української ідентичності, так що глупота й жорстокість Януковича і його кліки (а тепер іще й Путіна) зробили те, чого не вдавалося досягти сотням політичних декларацій, а саме: об’єднати український народ в одну націю.

Читать далее

Постійною є формула - виходь на майдан

Владимир Золоторев: Постійною є формула - виходь на майдан

Володимир Золотарьов, журналіст

Майдан не може бути технологією, бо неможливо заздалегідь знати, чи вийдуть люди. Проте, коли майдан вже вийшов, безумовно починається гра навколо, але ж, справа в тому, що політичні та соціальні змісти та навіть мови не перетинаються, це різні світи. Політична мова взагалі існує переважно для паплюження соціальних змістів, але це вже окрема історія.

Читать далее

Майдан починається з тебе

Вікторія Черевко: Майдан починається з тебе

Вікторія Черевко, заступник голови політичної Партії Демократичний Альянс

Унікальність Майдану -  в можливості реалізувати українському народу свою важливу потребу, якій мало місця знаходиться в сьогоднішньому дні. Це потреба в солідарності. В часи особистої ізольованості та свідомої асоціальності зовнішня потреба до солідаризації суспільства завжди знайде відгук в серцях та діях українців.

Читать далее

Революція має піти вглиб

Володимир Чемерис: Революція має піти вглиб

Володимир Чемерис, Голова Інституту Республіка, правозахисник

Завданням української революції, яка розпочалася ще 2000-го року лишається зміна соціальної системи з олігархічного капіталізму на соціальну систему. Якщо ми не позбавимо український олігархат їхньої економічної основи, нова влада робитиме достеменно те ж саме, що й влада Партії регіонів. До того ж потрібна зміна політичної системи з президентського авторитаризму на парламентську демократію. Або й на пряму демократію.

Читать далее

Революції повторюються, коли їх цілі не реалізовані повністю.

Владимир Фесенко: Революції повторюються, коли їх цілі не реалізовані повністю.

Володимир Фесенко, директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента"

Майдани ж, як і революції, відбуваються не автоматично і стихійно, а коли для них є вагомі передумови і суттєві причини. Національна політична свідомість зафіксувала для себе, що майдани є ефективною зброєю (і тому вони можуть повторюватись). Але штучне провокування майданів не спрацьовує. Майдани стають силою лише тоді, коли отримують масову підтримку, тобто тоді, коли стають складовою масового революційного руху.

Читать далее

Майдан дал миру пример, как народ может отстаивать свою волю

Денис Богуш: Майдан дал миру пример, как народ может отстаивать свою волю

Денис Богуш, президент «Богуш комьюникейшнз».

Майдан никуда не девается, он сохраняется в памяти, даже когда расходится. Оранжевая революция показала некий пример, чего и боятся россияне, что это перебросится на них. В Украине смогли свергнуть Януковича, это какой пример для России! Он приказал стрелять, он убил больше ста людей, тысяча раненых – но люди не побоялись, и его свергли! Путин очень боится подобного.

Читать далее

Майдан – це готовність стояти за власну гідність

Валерий Пекар: Майдан – це готовність стояти за власну гідність

Валерій Пекар, співзасновник Центру стратегій ГОШ

Майбутнє України назавжди пов’язане з Майданами. Ця вкорінена в нашу історію і ментальність система волевиявлення буде проявлятися знову і знову, примушуючи політиків до відповідальності за свої дії не раз на чотири роки під час виборів, а щодня. Тому політики зацікавлені в тому, щоб Майдан якнайскоріше зник.

Читать далее

Майдан живет наивным представлением о том, что все решается в Киеве

Тантели РАТУВУХЕРИ: Майдан живет наивным представлением о том, что все решается в Киеве

Тантели РАТУВУХЕРИ, кандидат политических наук, политолог

Майдан, предъявляет запрос на перемены. Однако, в силу абстрактности этих запросов, их, как правило, подменяют узким решением идеологического или технического характера. Желание и стремление сменить власть, как правило, нарастает только по мере того, как эта власть упирается и отказывается сама внести требуемые изменения, провести желанные корректировки. А еще хуже, если власть при этом пытается «загонять зверя назад, в его логово». Откладывание решений этих вопросов только повышает вероятность цикличного повторения протестных движений Майдана.

Читать далее

Україна у небезпеці!

Лесь Герасимчук: Україна у небезпеці!

Лесь Герасимчук, культуролог

Майдан – це сигнал того, що перейдена певна межа народного терпіння, це незгода з панівним ладом. Будь-яка активна незгода – це жадання змін і реформ, але жадання змін і реформ і їхня реалізація далеко не одне й те саме. До змін і реформ має бути історично готовим суперетнос і потрібні життєздатні концепції змін і реформ та бажання суперетносу їх провадити, що часом потребує величезних зусиль і жертовності. Справжні зміни й реформи не робляться в кредит, а робляться за покликом душі й запалом серця. Спільним людським рушінням.

Читать далее

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,138