В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

На протяжении всех лет независимости Украина так и не смогла ни четко сформулировать национальную идею, ни создать пусть даже эскизный проект своего развития. Хотя дебаты по этим вопросам велись весьма ожесточенные («Диалог.UA» также принимал участие в этих интеллектуальных боях на всех направлениях – от поисков определения украинской идентичности и ответа на вопрос «Камо грядеши, Украина?», до попытки сформулировать «Проект Украина» устами наших экспертов). Впрочем, чаще всего дискуссии сводились не к обсуждению моделей развития страны и реформирования наследия советского прошлого, а к признанию что «Украина – не Россия». Хотя это и не мешало определенным кругам политического бомонда сознательно и планомерно раздувать конфликт между украинским и русским, причем не от большой любви к русскому, а от ненависти к украинскому. Поводов для конфликтов создавалось множество: между советским и украинским, имперским и украинским, авторитарным и украинским. И в дело шли не только русский язык, но и культура, история, выбор модели развития, наконец… Лишь бы не политика с экономикой и социальные вопросы!

Дискуссии рано или поздно заводились в тупик стремлением заменить многоцветные акварели возможных компромиссов черно-белыми набросками грядущих скандалов. Куда и зачем мы идем? От чего бежим? Что строим, а что разрушаем? Копируем чужое или создаем свое? И когда, наконец, Украина перейдет от стадии «независимости» к стадии «самостийности»?

Ни для кого не является секретом, что наше общество консервативно и в большинстве своем не ожидает обретения счастья, а надеется, что беда минует. Более того, общество уже привыкло жить плохо, и все, чего оно до недавних пор хотело – чтобы не было хуже. Таким образом, основным лейтмотивом предыдущих лет была «консервация существовавшего положение дел, слабого развития, застывания в доставшемся от СССР состоянии на десятилетия, и это считалось естественным порядком вещей.

У нас боялись даже ситуативного ухудшения, необходимого для перехода к лучшему. В Польше, разработчик экономических реформ вице-премьер Л.Бальцерович когда-то сказал, «на этот год нам придется затянуть пояса, но зато потом будет значительно лучше». Скажет ли об этом новый президент и будет ли понят такой призыв нынешним обществом?

Традиционно элита страны, в которой мы живем, считает народ объектом управления и покровительства. Возможно ли следование этой традиции после Майдана, показавшего, что демократия – это система, в которой народ является субъектом, а не объектом политической жизни.

После Майдана-2013-2014 для большинства украинских граждан стало очевидным, что модель функционирования нашего государства, сформированная на протяжении последних лет (и даже десятилетий), основанная на коррупции, безответственности верхов и бесправии масс, на системе «смотрящих» и нео-феодалов, требует существенного пересмотра.

Очень многое будет зависеть от ответа на вопрос, будет ли новый президент предпринимать какие-то шаги, чтобы выйти из сложившегося порочного круга, или по-прежнему будет полагаться на «авось пронесет», что многое не так уж и плохо, и пусть останется таким, как есть.

Идеология «разделяй и властвуй» известна с незапамятных времен, и она опять может стать востребованной украинской элитой, пришедшей к власти. Но, быть может, настало время для новой Идеи, которая будет предложена всей Украине? Ради каких ценностей и целей понадобилась Украине смена политической системы?

Для чего Украине президент? Для чего свое суверенное государство? На что – только ли на содержание бесполезной армии чиновников – собираются налоги? Какую страну мы строим? Какими хотели бы видеть себя лет через 20–30 и что для этого нужно менять? И какую цену за эти перемены нам предстоит заплатить? А сколько придется заплатить, если ничего не менять?

Наша страна однозначно входит в Новое время, что дает Украине шанс построить новые общественные отношения. Как нам не упустить этот шанс, и использовать появившиеся у нашей страны возможности?

Свернуть

Наша страна однозначно входит в Новое время, что дает Украине шанс построить новые общественные отношения. Как нам не упустить этот шанс, и использовать появившиеся у нашей страны возможности? Быть может, настало время для новой Идеи, которая будет предложена всей Украине? Ради каких ценностей и целей понадобилась Украине смена политической системы?

Для чего Украине президент? Для чего свое суверенное государство? На что – только ли на содержание бесполезной армии чиновников – собираются налоги? Какую страну мы строим? Какими хотели бы видеть себя лет через 20–30 и что для этого нужно менять? И какую цену за эти перемены нам предстоит заплатить? А сколько придется заплатить, если ничего не менять?

Развернуть

Мнения экспертов
Другие диалоги:

Украина была страной 4Н – «Никому Ничего Не Надо». Очень надеюсь, что Майдан все изменит, если перейдет с площадей в сердца и души граждан Украины

Вильям Задорский: Украина была страной 4Н – «Никому Ничего Не Надо». Очень надеюсь, что Майдан все изменит, если перейдет с площадей в сердца и души граждан Украины

Вильям Задорский, доктор технических наук, профессор Украинского государственного химико-технологического университета, академик Украинской экологической академии наук 

Для осуществления функций контроля, параллельно с децентрализацией власти нужно ввести во всех иерархических структурах власти подразделения с коротким и емким названием «Майдан». Майданы заменят не только расплодившиеся безмерно государственные органы контроля типа органов, так называемой «регуляторной политики», но и бесполезные, скомпрометировавшие себя, коррумпированные органы типа «народный контроль» и т.п. Иерархия «майданов» должна быть демократичной, прозрачной, выборной, не обладать «недоторканністю», свободно отзываться, переизбираться и люстрироваться.

Читать далее

Революція і Республіка в Україні

Михайло Мінаков: Революція і Республіка в Україні

Михайло Мінаков, доктор філософських наук, директор Фонду якісної політики, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Перезаснування Республіки – надзвичайно складне завдання. Однак можливість для цього є. Республіка потребує завершення громадянської війни із найменшими можливими людськими та територіальними втратами, заснування нових політичних рухів, створення умов для унезалежнення політичних партій та державних органів від олігархів, радикальної децентралізації влади з передачею повноважень не обласним структурам, а місцевим громадам, а також застосування моделей модернізації, перевірених на посткомуністичних країнах. Революція 2014 року ще можлива. Євромайдан відкрив простір для політичної креативності громадян України. Цим шансом необхідно скористатися й перемінити на протилежне авторитарний тренд Західної Євразії.

Читать далее

Демонтаж государства – достойная цель

Владимир Золоторев: Демонтаж государства – достойная цель

Владимир Золоторев, журналист

Люди чувствуют - что-то не так в этой системе, она не работает. И протесты заканчивались, когда политикам удавалось проникнуть в среду митингующих. Но когда они туда проникали под предлогом, что надо вести переговоры с властью, как у нас, надо кому-то договариваться с Януковичем, то движение утрачивало свой первоначальный импульс. В отличие от других стран, у нас Майдан победил, ему удалось прогнать Януковича. Но других своих задач Майдан не решил, потому что они не реализуемы в рамках политической системы. Власть предлагает протестующим действовать строго в рамках политической системы. Получается, как если бы люди пришли играть в футбол, а им дают клюшки и говорят – играйте в хоккей. С этим и связано разочарование в Майдане. Если бы разрыв между языками, на которых мы объясняем свой мир в обычной жизни и языком политики был меньше, то все было бы иначе.

Читать далее

Україні потрібні децентралізація та створення системи якісного публічного урядування

Ігор Коліушко: Україні потрібні децентралізація та створення системи якісного публічного урядування

Ігор Коліушко, експерт з публічного права, голова правління ГО "Центр політико-правових реформ"

У нас немає можливості говорити, що спочатку ми закінчимо війну, а потім будемо проводити реформи. Насправді, війна розв’язана в Україні владою Московської держави саме проти реформ, проти демократизації та європеїзації нашого суспільства. Якщо ми не проводимо реформи, значить ми вже програли війну. Війна розпочата саме для того, щоб не дати нам провести ці реформи. Це однозначно. Тому якщо ми зараз не проведемо реформи, то через пару років Росія зможе взяти реванш. Всі мають зрозуміти цей стан справ і щось робити.

Читать далее

Майдан показав, що Україна має величезний шанс і перспективи побудувати політичну націю і не зупинитись виключно на питаннях етнічних чи мовних

Ігор Когут: Майдан показав, що Україна має величезний шанс і перспективи побудувати політичну націю і не зупинитись виключно на питаннях етнічних чи мовних

Ігор Когут, голова Ради громадської організації «Лабораторія Законодавчих Ініціатив», директор Української школи політичних студій

Ми бачимо, що багато людей, хто пройшов через Майдан, намагаються в той чи інший спосіб реалізувати себе через громадську діяльність. Насправді ось тут є ключова підстава для змін. Якщо ці люди з такими принципами зможуть прорватися в політичне середовище, тоді є певна перспектива подальшої еволюції країни.

Читать далее

Срок эксплуатации Украинской ССР исчерпан

Вячеслав Потапенко: Срок эксплуатации Украинской ССР исчерпан

Вячеслав Потапенко, главный советник Института стратегических исследований «Нова Україна»

Очень большим минусом нашей экономики является то, что она есть плодом индустриализации 30-50-х годов. Предприятия, построенные до и после войны, во многом составляют базу того, что у нас принято считать основой экономики. Причем, скорее, в головах, нежели в реальности. Надо переоценить потенциал Украины в реальном мире, и по отношению к ближайшим соседям. То есть не наше видение себя в этом, а реальное соотношение возможностей. Изучив свою экономику, мы поймем, что, ни по объему ВВП, ни по числу занятости, ни металлургия, ни угледобывающая отрасль давно не являются основными в стране.

Читать далее

Украина нуждается в смешанной гибридной политической системе

Александр Фисун: Украина нуждается в смешанной гибридной политической системе

Александр Фисун, доктор политических наук, профессор, зав.кафедры политологии Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина

Страна стоит перед новым переучреждением в качестве политического сообщества. Это переучреждение качественно нового государства и, возможно, речь идет о действительно проекте новой Украинской Республики. В то же время, республика – это некий проект рационального объединения сообщества ради общего дела, общих интересов, и если такое объединение состоится, то у Украины будет будущее

Читать далее

Перезавантаження треба розуміти як швидку еволюцію

Олексій Їжак: Перезавантаження треба розуміти як швидку еволюцію

Олексій Їжак, заступник директора Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в м. Дніпропетровськ

Вороги України шукають зовсім іншу кнопку – аварійного завершення процесу. Шансів її знайти більше, ніж для перезавантаження. Ця загроза живить бажання стабілізувати ситуацію, а потім перезавантажуватись. Але це помилка. Стара модель вже не захищає від загрози знищення України як держави. І ця загроза існуватиме, поки існує нинішній політичний режим в Росії. Чекати немає часу, навіть з огляду на ситуацію на Сході і окупацію Криму.

Читать далее

Ще один найближчий Майдан просто зруйнує Україну

Владимир Фесенко: Ще один найближчий Майдан просто зруйнує Україну

Володимир Фесенко, директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента"

Зараз Україна переживає найбільш глибоку суспільно-політичну кризу за всі роки незалежності. І, в залежності від чого, чим закінчиться криза, залежить і майбутнє, і доля України як держави, чи зможе вона існувати в нинішніх кордонах, і взагалі, що буде далі. Поки ми не знаємо відповіді на це запитання. Але якщо у нас Майдани будуть відбуватись хоча б раз на рік, тоді країна з’їде з глузду, суспільство з’їде з глузду, а держава буде зруйнована. Нам треба вилікуватись від агресії, подолати вірус протистояння – і політичного, і психологічного, та прийти до нормального життя. І думати не про внутрішні протистояння, а про те, як нам розвиватися політично, економічно і соціально. Треба формувати команду реформаторів, по кожному напряму державної політики, саме команду реформаторів, які будуть очолювати різні державні відомства і здійснювати реформи.

Читать далее

Країна, що дихає вільно

Валерий Пекар: Країна, що дихає вільно

Валерій Пекар, співзасновник Центру стратегій ГОШ

Нам потрібно не стільки змінити модель функціонування держави, скільки, власне, побудувати державу, вщент знищену попереднім режимом. Армія, міліція, митниця, суди тощо — всі державні інституції на сьогодні фактично не існують, або ж вони начебто є, але давно розучилися виконувати свої функції. Теоретично непогано, що всі компоненти держави помножено на нуль, — у такому випадку легше побудувати нову сучасну систему без опору старої.

Читать далее

Завдяки децентралізації, на національну владу з часом перестануть звертати увагу

Андрій Єременко: Завдяки децентралізації, на національну владу з часом перестануть звертати увагу

Андрій Єременко, засновник дослідницької кампанії «ACTIVE GROUP»

Київ втратить від децентралізації, тому що від нього де-факто піде всевладдя столиці. Де-юре в місті завжди будуть міністерства, які робитимуть вигляд, що вони щось вирішують, але їм це буде важко. А з іншого боку – прийняття рішень щодо життя міст і містечок на місцях стане менш корупційною процедурою, що позитивно вплине на якість цього життя

Читать далее

Критично важливо, щоб суспільство сьогодні мобілізувалося і активізувалося

Олексій Молдован: Критично важливо, щоб суспільство сьогодні мобілізувалося і активізувалося

Олексій Молдован, к.е.н., завідувач сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України

Реальність досить жорстока: хтось, ризикуючи життям, сьогодні захищає державу, а хтось, користуючись, проблемами країни, шукає нові можливості для наживи, конструює нові корупційні схеми. Тих останніх забагато, і почуваються вони дуже вільно в цій країні.

Читать далее

Повсякденна робота може бути тяжчою за короткочасний вияв героїзму

Владимир Дубровский: Повсякденна робота може бути тяжчою за короткочасний вияв героїзму

Володимир Дубровський, старший економіст Центру «САSE-Україна»

Питання в тому, чи зможуть ті люди, які жертвували навіть своїм життям і здоров’ям, не кажучи про час, гроші і сили на Майдані, чи зможуть вони в постійному режимі жертвувати своїм часом і грошима аби відновити Україну?

Читать далее

Завдання номер один для нас – зробити так, щоб народ почав сам себе поважати

Євген Жеребецкий: Завдання номер один для нас – зробити так, щоб народ почав сам себе поважати

Євген Жеребецький, експерт з питань державної та міжнародної безпеки.

У нас колосальна перспектива. Бо як виявилось, наш народ, який нищили систематично і цілеспрямовано голодом, депортаціями і русифікацією, та ще й планомірно ліпили з нього недоумків і придурків-хохлів у ЗМІ і в головах людей, має колосальний потенціал. Сьогодні наше завдання номер один полягає в тому, щоб довершити Революцію гідності і навчити український народ себе поважати. І лише тоді перед нами появиться майбутнє.

Читать далее

Мир пришел в движение

Андрей Маклаков: Мир пришел в движение

Андрей Маклаков, журналист "Диалог.UA"

Поделюсь сокровенным – в мире есть целый ряд технологий, широкое освоение которых может очень быстро сделать нашу страну «европейским тигром», или кем угодно. К сожалению, я не вижу того, чтобы наша правящая тусовка пыталась что-то делать в этом направлении. Она не только ничего не знает о них, но и не хочет знать. А зачем? Пока есть газовая труба, пока есть естественные монополии, пока есть ЖЭКи, налоговые, супермаркеты, оффшоры, у них не будет особых проблем. Вся надежда на то, что придут другие люди и совершат то, что и должны – нечто немыслимое!

Читать далее

Майбутнє в України є, але на шляху до нього слід подолати досить потужні загрози

Олександр Жолудь: Майбутнє в України є, але на шляху до нього слід подолати досить потужні загрози

Олександр Жолудь, старший аналітик Міжнародного Центру Перспективних Досліджень

Значною перевагою української економіки є те, що вона знаходиться біля однієї із найбагатших у світі – європейської економіки, і при цьому має, з одного боку, високий науковий потенціал, а з іншого – відносно дешеву робочу силу. Це дає шанси в перспективі істотно наростити доходи населення через зростання експорту до ЄС та інших країн, і ці шанси потрібно реалізувати.

Читать далее

Запровадження механізмів для формування політично відповідальної влади призведе до якісних змін усіх сфер суспільства

Галина Зеленько: Запровадження механізмів для формування політично відповідальної влади призведе до якісних змін усіх сфер суспільства

Галина Зеленько, доктор політичних наук, професор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України

Зважаючи на тотальне зрощення бізнесу і політики, першочергових змін повинні зазнати «правила гри» - тобто система формування саме політичних рішень. Повернення до парламентсько-президентської форми державного правління і очікувана конституційна реформа, в основі якої ідеї децентралізації влади, є важливими, хоча й недостатніми кроками у цьому напрямі. Не менш важливо запровадити механізми політичної відповідальності, починаючи з глави держави і закінчуючи місцевими депутатами, що знизить рівень політичного свавілля.

Читать далее

Хотелось бы, чтобы Украина переходила к мышлению длинными горизонтами

Даниил Пасько: Хотелось бы, чтобы Украина переходила к мышлению длинными горизонтами

Даниил Пасько, советник по вопросам дерегуляции и либерализации экономики Министра экономического развития и торговли Украины, Президент Гарвардского Клуба Украины

Открылась историческая возможность и к государственному управлению должны прийти молодые люди, необходимо возрастное обновление политических и экономических элит. И это должны быть люди, которые хотят связывать свое будущее с Украиной, которые хотят жить по-другому, люди, которые будут смотреть в будущее, а не в прошлое. Без осадков и пороков, оставшихся с тех времен, что оставило след на подходах к принятию решений.

Читать далее

Знати й бути

Лесь Герасимчук: Знати й бути

Лесь Герасимчук, культуролог

Схарактеризувати українське майбутнє – наразі найскладніше питання. З філософського погляду, майбутнє, звичайно, буде. В нинішній політичній какофонії, щоправда, образ майбутнього вирізьбити неймовірно важко. У кожному разі, попри душевний біль і ностальґічну тугу, треба щиро визнати, що того ідеалу, котрий колись створили романтики й котрий плекали учасники визвольних змагань і багато хто з дисидентів у 20-му сторіччі, більше ніколи не буде. Він залишиться блакитним видивом минулого. У найкращому випадку до середини сторіччя витворитися «ринка етносів» на американський манір з пристойними можливостями цивілізаційного розвитку.

Читать далее

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Какая Россия нужна Украине?

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,248