В украинской системе нечего исправлять, - там все надо менять.

Евгений Чичваркин

Пользовательского поиска

Какая Россия нужна Украине?

«Какая Россия нужна Украине?» – сформулированный таким образом вопрос для нового Диалога на нашем сайте заставляет задуматься над парадоксальным явлением. На первую часть этого вроде бы простого вопроса легко отвечают все, к кому мы с ним обращались. Россию наши сограждане знают не понаслышке, а трансляция российских каналов, свободная продажа российской прессы, доступ к Интернет дают возможность постоянно получать информацию о соседней стране. Какая Россия? – «Россия такая-то», «а в России то-то…».

Что же касается требований к соседней стране (соседей не выбирают, но ожидают от них всегда многого), то, несмотря на актуальность вопроса, найти на него ответ пока не удалось. Эта тема не заинтересовала или была проигнорирована большинством политиков, к которым мы обращались – Д.Табачник, А.Клюев (еще до назначения его вице-премьером), Ю.Тимошенко, А.Турчинов, А.Кинах, В.Пинзеник, А.Деркач, П.Порошенко, Б.Губский и многие другие – не нашли времени для нашего интернет-издания.

В тоже время, мы гораздо чаще слышим, какая Украина нужна России и этим гордимся или возмущаемся, но своего видения России в Украине нет! Или почти нет…

Однако нам меньше всего хотелось бы превратить данную тему Диалога в очередное обсуждение того, что происходит в России. Украине давно пора прийти к осознанию того, что она не «территория для экспериментов» ближних и дальних соседей, а субъект, способный самостоятельно вырабатывать позицию по отношению к этим соседям. Ведь в течение прошедшего года, кстати, Года России в Украине, поступали такие характерные сигналы:

- книга Л.Кучмы «Украина – не Россия»,

- конфликт вокруг Тузлы,

- стремление переписать российскую историю без Киева и Киевской Руси,

- принципиально разная трактовка событий Переяславской Рады и исторической роли Б.Хмельницкого.

Это и многое другое свидетельствует о том, что начался двусторонний процесс вычленения каждой из сторон из совместного прошлого. Идет переосмысление не только истории, но даже и прошедших 12 лет. Идет отказ от ряда ценностей и приоритетов, которые еще недавно казались очевидными. И если России выгодно отчленять прагматичные интересы от ценностных ориентаций, то Украине очень важно, для сохранения своего же будущего, отстаивать и закладывать в отношения с Россией те ценностные предпочтения, которые сводятся не только к языку и территориальной целостности, но и к ценностям демократии, гражданского общества, правового государства, всего того, что связано с принципиально иным уровнем организации общества и государства.

Ожидают своих ответов ряд весьма важных вопросов:

Какая модель государственного устройства (федеральная/унитарная, президентская/думская, партийная/региональная), экономики, культуры, истории России, наконец, выгодны Украине?

Чем обернется для Украины та или иная смена в системе политических, экономических и социо-культурных координат?

Что Украине может быть выгодно, что Украине нужно стимулировать в России, а чему она должна противодействовать, исходя из своих интересов?

И рассматривает ли Украина Россию как ресурс своего развития?

В тоже время, в Украине сложилась опасная и тревожащая ситуация «замалчивания», ухода, пассивности и односторонности в отношениях с Россией. А ведь элементарная постановка вопроса о цивилизованных (в противовес нео-имперским) отношениях, предполагающих равноправие в партнерстве соседей (в отличие от существующего «старшего брата»), и та выглядит весьма призрачной. Формально, Украина присутствует в «российском проекте», но уже совершенно другой вопрос, что это присутствие пассивно и односторонне. Россия постоянно обосновывает, предлагает и даже навязывает Украине свои концепции совместного будущего – «либеральная империя», «единое экономическое пространство» «евразийство», к которому Украина и имеет отношение только при посредстве России. Что поделаешь – не азиатская страна Украина… Но, попадая на украинскую территорию, все эти концепции не встречают серьезной адекватной реакции, оценки или альтернативы. В лучшем случае критика, но не более того. И это становится уже традицией…

Стихийность позиции Украины по отношению к России, которая начинает перестраиваться и существенно меняться (чего стоит только введение в оборот понятия «новая Россия»), отбрасывает развитие отношений между двумя странами в иррациональную плоскость, приводит к неадекватности действий и решений политиков и бизнесменов с обеих сторон. А конфликт вокруг Тузлы легко превратится в «пробу пера».

О том, что не было высказано вслух, двух мнений быть не может. Именно в процессе обсуждения становятся ясными аргументы сторон, участвующих в спорах о том, как должны развиваться отношения Украины и России, что может послужить их стабилизации, открытости и равноправию.

Отвечая на вопрос, какая Россия нужна Украине, мы сделаем еще один шаг к познанию самих себя, увидим нас самих в зеркале межнациональных отношений, четче сформулируем свои позиции и объединимся вокруг ясных целей и ценностей.

Именно поэтому мы считали важным поставить вопрос – а чего, собственно, хочет Украина от России, и какова вероятность столкнуться с течением времени с неоправдавшимися ожиданиями.

Свернуть

Украине давно пора прийти к осознанию того, что она не "территория для экспериментов" ближних и дальних соседей, а субъект, способный самостоятельно вырабатывать позицию по отношению к этим соседям. А пока мы гораздо чаще слышим, какая Украина нужна России и этим гордимся или возмущаемся, но своего видения России в Украине нет! Или почти нет…

Развернуть

Мнения экспертов
Другие диалоги:

Бідний сусід – небезпечний сусід

Ярослав Жалило: Бідний сусід – небезпечний сусід

Ярослав Жалило, кандидат экономических наук, первый заместитель директора НИСИ

Чим швидше зростатиме російська економіка, тим вигіднішим це буде для України, бо багатий сусід матиме попит на нашу продукцію та налагоджуватиме з нами коопераційні процеси. Тому, чим кращою буде економічна ситуація в Росії, тим краще – для нас

Читать далее

Лише демократична Росія є насправді безпечною для України

Лише демократична Росія є насправді безпечною для України: Лише демократична Росія є насправді безпечною для України

Олександр Сушко, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України

Основна риса сучасного „москвоцентризму” полягає у тому, що він будується на принципово інших цінностях, ніж ті, які прийняті в європейському світі.

Читать далее

На орбіті російського впливу

На орбіті російського впливу: На орбіті російського впливу

Михайло Гончар, вице-президент Фонда «Стратегия-1»

Стратегічний інтерес РФ щодо України полягає, як мінімум, у створенні системи двостороніх відноси, субординованої за принципом "сюзерен – васал" і замаскованих під оболонкою "стратегічного партнерства". Або, як максимум, – у повномну або часковому інкорпоруванні України до складу РФ або ж якогось іншого “союзного” утворення з чітко вираженою домінантою Москви

Читать далее

Централізація здатна на певний час загальмувати розпад Росії

Централізація здатна на певний час загальмувати розпад Росії: Централізація здатна на певний час загальмувати розпад Росії

Вадим Гречанінов, президент Атлантичної Ради України

Сибір і Далекий Схід згодом стануть китайськими і для Росії важливо, щоб китайці, які населятимуть їх, були російськими громадянами. Тому в майбутньому я бачу Росію східноєвропейською країною до Уралу, і вплив цієї країни на Україну буде більш позитивний, ніж він є зараз.

Читать далее

Три Украины – три ментальности

Три Украины – три ментальности: Три Украины – три ментальности

Владимир Малинкович, политолог

Было время, когда я сам активно выступал за создание так называемого «Союза четырех», своего рода конфедерации на Евразийском пространстве, которая предусматривала не только экономические, но и политические связи. Но это было давно. Сегодня, когда Россия превращается в авторитарное государство, политические формы объединения нам абсолютно не нужны

Читать далее

«Россия уже сползает со своей пассионарной парадигмы»

Анатолій Гуцал: «Россия уже сползает со своей пассионарной парадигмы»

Анатолій Гуцал, радник директора Національного Інституту стратегічних досліджень при Президентові України

Над Россией довлеет матрица если не имперского толка, то великодержавности. Ведь иначе сложно организовать на огромном географическом пространстве огромный конгломерат народов такого разного этнического состава.

Читать далее

Україна–Росія: імовірність сприятливих варіантів наближається до нуля

Україна–Росія: імовірність сприятливих варіантів наближається до нуля: Україна–Росія: імовірність сприятливих варіантів наближається до нуля

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій

Росія, як велика „нова євразійська країна”, що утримує баланс між Європою, США, Китаєм та Японією, - і для якої будь-які ускладнення з Україною абсолютно ні до чого, бо порушать цей баланс - цілком відповідає нашим інтересам, принаймні, якщо вибирати з найбільш імовірних варіантів розвиту подій

Читать далее

Україна і Росія “партнерство” розуміють по-різному

Україна і Росія “партнерство” розуміють по-різному: Україна і Росія “партнерство” розуміють по-різному

Тарас Кузьо, професор факультету політичних наук Університету Торонто, співробітник Центру досліджень Росії та Східної Європи

Україна може запропонувати Росії нормальні, двосторонні стосунки, в яких обидві сторони зобов’язуються поважати права одна одної. Проте, на даному етапі Росія неспроможна прийняти такі стосунки. Це стане можливим тільки після десятиріч пострадянської трансформації в Росії, і напевне після того, як зі сцени піде Путін, з його мілітарним режимом

Читать далее

Украина остается «младшим братом» России. Что будет завтра?

Украина остается «младшим братом» России. Что будет завтра?: Украина остается «младшим братом» России. Что будет завтра?

Вячеслав Кредисов, Председатель Правления Всеукраинского объединения предпринимателей «Новая Формация», кандидат экономических наук, заслуженный экономист Украины

Если бы удалось реализовать проект под названием ЕЭП, то это была бы воплощенная мечта для нашего бизнеса. Другое дело, что при нынешнем низком уровне развития демократии в наших странах, общем низком экономическом развитии реализовать этот проект очень сложно

Читать далее

Непорозуміння між державами шкодять споживачеві

Непорозуміння між державами шкодять споживачеві: Непорозуміння між державами шкодять споживачеві

Сергій Адамович, директор з маркетингу "Фабрики санiтарно-гiгiенiчних виробів"

Доки в українців буде спрацьовувати комплекс порівнянь, чи постійного споглядання дій старшого брата, нічого доброго не буде. І в Україні, і в Росії питання системи взаємовідносин держави з бізнесом і ринком стоїть дуже гостро. Але коли працюють демократичні важелі - перепони у веденні бізнесу відпадають самі собою.

Читать далее

З Україною поводяться так, як вона дозволяє з собою поводитися

Максим Стріха: З Україною поводяться так, як вона дозволяє з собою поводитися

Максим Стріха, керівник наукових програм Інституту відкритої політики, доктор фізико-математичних наук

Принаймні в осяжному майбутньому Росія не буде державою ні ліберальною, ні демократичною в західному розумінні. Але при цьому в російському абсолютизмі може бути більший чи менший компонент освіченості

Читать далее

Россия и Украина: в поисках динамического равновесия

Владимир Фесенко: Россия и Украина: в поисках динамического равновесия

Владимир Фесенко, директор Центра прикладных политических исследований «Пента»

Оптимальным вариантом отношений Украины с Россией была бы модель взаимоотношений, существовавшая в свое время между Финляндией и СССР. Финляндия имела статус нейтрального государства, входившего в политическую и экономическую систему Западного мира. В то же время, эта маленькая страна выстроила особые отношения с Советским Союзом, которые были для нее очень выгодны в экономическом плане. Другое дело, как Украине воплотить это практически

Читать далее

"Диалог с новой прагматичной Россией вести проще..."

Сергей Куницын, председатель Совета министров Автономной республики Крым

Наше отношение к России зачастую укладывается в две взаимоисключающие крайности: либо полное отрицание всяких контактов с абсолютизацией Запада, либо рассуждения о “славянском братстве, любви и дружбе”. И тот, и другой подход ни что иное, как политический атавизм. Мы должны отдавать себе отчет в том, что Россия уже не та, что была всего лишь четыре-пять лет назад

Читать далее

„Без України в своїй орбіті Росія не набуде реального статусу супердержави”

„Без України в своїй орбіті Росія не набуде реального статусу супердержави”: „Без України в своїй орбіті Росія не набуде реального статусу супердержави”

Ігор Осташ, заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, Віце-президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ

Час розставить акценти щодо російського майбутнього. Для нас, українців, безперечно, найвигіднішим був би ліберальний розвиток Росії. Якщо ця країна прагнутиме зближення з Європою, то це допомагатиме і нашому просуванню в напрямку ЄС

Читать далее

Сам собі голова

Тарас Возняк: Сам собі голова

Тарас Возняк, головний редактор культурологічного часопису “Ї”

Центр, власне, і є Україною, а Схід і Захід – це її околиці. Саме центр визначає, чим є дана держава. Тому що кілька мільйонів по-європейськи налаштованих галичан і кілька мільйонів російськомовних або дуже акцентованих на Росії українців не визначають генеральної лінії поступу держави Україна. Що ж стосується українців, які мешкають у Російській Федерації, то вірменська діаспора в Росії є набагато ефективнішою, ніж населення українського походження

Читать далее

Україна-Росія: у пошуку власних інтересів

Україна-Росія: у пошуку власних інтересів: Україна-Росія: у пошуку власних інтересів

Олесь Гудима, народний депутат, фракція “Наша Україна”

У нас є основи стратегії, які закладені в інавгураційній промові Президента і в програмах двох урядів, які затверджені парламентом – це програми Ющенка і Януковича. Але ви запитайте – чи виконуються ті програми? Їх ніхто не збирається виконувати. Нам не потрібно займати позицію, яка ґрунтується на швидкому реагуванні на акції Росії. Нам потрібно робити кроки, які б забезпечили, в першу чергу, інтереси держави Україна

Читать далее

„Більшість того, що відбувається в Україні, зокрема в її політичному житті, йде від Росії”

„Більшість того, що відбувається в Україні, зокрема в її політичному житті, йде від Росії”: „Більшість того, що відбувається в Україні, зокрема в її політичному житті, йде від Росії”

Сергій Хоменко, куратор молодіжного руху партії „Батьківщина”

Сьогодні всі країни прямують до глобалізації. І колись (років через 40–50) на місці теперішніх держав виникне одна величезна країна, до складу якої входитиме й Україна. І саме від нас залежить, на яких правах ми до неї ввійдемо. Чи на правах держави, яка має якісь важелі впливу, чи ж на правах сировинної бази для сусідніх країн

Читать далее

Безпека Росії – в інтересах України

 

Сергій Герасимчук, консультант Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з моніторингу Плану дій Україна – НАТО

У Росії наразі немає шансів на відтворення імперії колишніх часів. У економічному плані вона далека від розквіту, у воєнно-політичному – дедалі більше зсувається на периферію міжнародної системи. Тож найбільш ймовірний варіант – перетворення Росії на євразійську державу з глобальними претензіями, але урізаними можливостями

Читать далее

Между Украиной и Россией нет серьезных противоречий!

 

Владимир Петросян, бывший главный редактор газеты «Президент» (Россия)

Россия исторически является соседом Украины. Изменить это нельзя. Каждая страна по-своему пытается справиться со своими проблемами. Украина ведет себя как обиженный ребенок. Она никогда не была империей. Она себя еще не осознала как государство

Читать далее

„Ми виступаємо в ролі мазохістів, вважаючи, що все, що надходить з Росії є на порядок вищим від українського”

„Ми виступаємо в ролі мазохістів, вважаючи, що все, що надходить з Росії є на порядок вищим від українського”: „Ми виступаємо в ролі мазохістів, вважаючи, що все, що надходить з Росії є на порядок вищим від українського”

Микола Ожеван, доктор філософських наук, професор

Чим більше Росія вважатиме нас рівноправними в культурному сенсі, тим більше це сприятиме нашому культурному самозростанню. А відтак - станемо значно цікавішими для росіян, щоб розпочати повноцінний рівноправний культурний діалог. А за ним настане черга інших рівноправних діалогів, - політичних, економічних, комерційних

Читать далее

Наші відносини мають бути міжнародними, а не міжклановими

Наші відносини мають бути міжнародними, а не міжклановими: Наші відносини мають бути міжнародними, а не міжклановими

Валерій Чалий, директор міжнародних програм Центру Разумкова

У Росії є побоювання (навіть на рівні підсвідомості), що остаточний відхід України до Європи поставить під загрозу майбутнє існування Росії, як країни з переважно європейськими традиціями, та в існуючих на сьогодні кордонах

Читать далее

Другие диалоги

Украина в Европе – контуры и формат будущих взаимоотношений

Государственное управление: нужен ли «капитальный ремонт власти»?

ЕСТЬ ЛИ БУДУЩЕЕ У «ЛЕВОГО ДВИЖЕНИЯ» в УКРАИНЕ?

МИР В ВОЙНЕ или ВОЙНА В МИРУ?

НОВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ родится в Украине?

УКРАИНСКИЙ ПРОЕКТ – реформирование, перезагрузка, создание нового?

Будущее ТВ и Интернета – слияние, поглощение, сосуществование?

ФЕНОМЕН УКРАИНСКОГО МАЙДАНА

Поляризация общества - источник перманентной нестабильности. Найдет ли Украина социальный компромисс?

Партнерство Украина-Евросоюз: вызовы и возможности

МАЛЫЕ ГОРОДА – богатство разнообразия или бедность упадка

Права или только обязанности? (О состоянии соблюдения прав человека в Украине и мире на протяжении последних 65 лет)

Виртуальная реальность и нетократия: новые штрихи к портрету Украины

Таможня или Союз?

ДЕНЬГИ БУДУЩЕГО: валюты локальные, национальные, глобальные? Бумажные или электронные?

Кадры решают все? Или почему из Украины утекают мозги?

Мультикультурализм VS национализм

Религия в социально-политическом контексте Украины

Гуманитарная политика в Украине – а есть ли будущее?

Новый мировой экономический порядок

Рынок земли и будущее аграрной Украины

ДЕМОКРАТИИ КОНЕЦ? или ОНА ВРЕМЕННО СДАЕТ ПОЗИЦИИ?

Судьба реформ в Украине или Реформировать нереформируемое?!

20 наших лет

Будущее без будущего? или Почему Украина теряет образованное общество?

Украинский характер – твердыня или разрушающаяся крепость?

ПЕНСИОННАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ: куда дует ветер перемен

20 лет независимости Украины – мифы и реалии

Поход Украины в Европу: остановка или смена курса?

Местные выборы 2010: прощание с самоуправлением?

Республика: «де-юре» или «де-факто»?

Каков капитал, таков и труд

Идеология умерла. Да здравствует новая идеология?!

Повестка дня нового Президента – стабилизация или развитие?

Соблазн и искушение диктатурой

Реформа украинского здравоохранения или ее отсутствие: причины и следствия

Выборы-2010: готова ли Украина к переменам?

Неосознанный сталкер. Или. Скрытые и явные угрозы жизни Украины и возможности их предотвращения

Новый общественный договор – быть или не быть?

КАК СПАСТИ СТРАНУ? или Приговор вынесен. Обжалованию подлежит?!

Человеческий капитал в топке экономического кризиса

Украинское общество в условиях кризиса: социальные вызовы и мистификации.

Большой договор между Украиной и Россией: от проекта влияния к проекту развития

Украинская власть: царствует, господствует или руководит?

Украина: нация для государства или государство для нации?

„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине

«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»

Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.

В зеркале украинского культурного продукта

Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?

Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития

Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона

Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?

Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы

Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности

Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)

Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації

„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України

Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу

Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики

Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України

Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок

Майдан, рік по тому

Вызовы или стимулы глобализации?

Демографический кризис или последний украинец

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС

Славянские миры: цивилизационный выбор

Повестка дня будущего президента

Новое украинское Просвещение

„Внутрішня геополітика” України.

Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?

Демократия по-украински

Українська національна еліта – становлення чи занепад?

Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні

Україна шукає свою ідентичність

Камо грядеши, Украина?

page generation time:0,528